Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

7 років Мінцифри: як Україна перетворила державу на цифровий сервіс

Підписатися на нас
0
6 хвилин читання

Сім років тому цифровізація держави в Україні лише починалася. Сьогодні понад 24 млн людей користуються цифровими сервісами, а Дія, Brave1, Дія.City та інші технологічні проєкти стали частиною повсякденного життя. 

Про це повідомляє Мінцифра. 

7 років Мінцифри: як Україна перетворила державу на цифровий сервіс зображення 1 7 років Мінцифри

За цей час Україна пройшла шлях від електронних документів та онлайн-реєстрації бізнесу до defense tech, цифрової освіти, 5G та експериментів із великими мовними моделями.

Мінцифра згадала ключові етапи цього шляху до сьомої річниці відомства.

2020–2021: е-паспорти та бізнес за кілька секунд

Одним із перших великих проривів стали цифрові документи.

У 2020 році в Дії з’явилися е-паспорти, а вже наступного року Україна першою у світі прирівняла їх до паперових і пластикових аналогів.

Тоді ж повністю автоматизували реєстрацію ФОП. Заяву система може перевірити та опрацювати без участі чиновника.

Рекордний час відкриття бізнесу таким способом становив лише 2 секунди.

Паралельно Мінцифра почала перебудовувати цифровізацію держави на рівні органів влади. З’явилася посада CDTO – заступника керівника з цифрової трансформації.

Сьогодні 43 CDTO працюють у центральних державних органах, ще 17 – у регіональних. На рівні громад цифровізацію розвивають майже 1400 фахівців.

Дія.Освіта та цифрові навички

Цифровізація торкнулася не лише державних документів.

У січні 2020 року запрацювала платформа Дія.Освіта, а у 2021 році Україна адаптувала європейські стандарти цифрових компетентностей DigComp.

Ідея полягала в тому, щоб цифрові навички стали зрозумілим стандартом для різних професій – від лікарів та вчителів до держслужбовців і підприємців.

2022 рік: цифрова держава під час повномасштабної війни

24 лютого 2022 року стало найбільшим випробуванням для української держави. Але цифрові сервіси не зупинилися.

Навпаки, саме під час повномасштабної війни з’явилася низка нових інструментів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

За кілька тижнів запустили чатбот єВорог для повідомлень про переміщення російської техніки, цифровий єДокумент, реєстр пошкодженого та знищеного майна, а також можливість донатити на підтримку України через UNITED24.

Українські цифрові рішення почали використовувати й за кордоном. Молдова почала визнавати документи з Дії, а Польща створила Diia.pl для українців, які перебували в країні.

У травні 2022 року Україна провела перший Diia Summit у Давосі під назвою Brave Ukraine.

Того ж літа Дія отримала престижного «Каннського лева».

Дія.City допоміг технологічній індустрії вистояти

Ще до початку повномасштабного вторгнення Україна запустила Дія.City – спеціальний правовий та податковий простір для технологічних компаній.

Проєкт стартував буквально за кілька тижнів до 24 лютого.

Попри початок повномасштабної війни, технологічний бізнес продовжив працювати. Сьогодні резидентами Дія.City є понад 4500 компаній.

Для української IT-індустрії це стало важливою інфраструктурою, яка дозволила компаніям продовжувати роботу, сплачувати податки та підтримувати економіку й оборону.

2023: Україна зробила ставку на defense tech

Наступним великим напрямом стала оборонна технологічна індустрія.

У 2023 році запустили кластер Brave1, мета якого – знаходити, розвивати та фінансувати технологічні рішення українських інженерів для оборони.

Його поява стала частиною переходу України від простої цифровізації державних послуг до масштабного розвитку власних технологій для фронту.

Ще одним проєктом стала Дія.Engine – low-code платформа для швидкого створення державних реєстрів за єдиними принципами.

Наразі на платформі працюють 63 системи.

Наприкінці 2025 року Єврокомісія включила Дія.Engine до Public Sector Tech Watch – бази технологій, які можуть використовуватися державним сектором.

2024: перший у світі онлайн-шлюб

У 2024 році цифровізація дійшла навіть до одруження.

Україна запустила сервіс, який дозволяє офіційно одружитися через відеозв’язок без особистого візиту до ДРАЦСу.

За цей час користувачі надіслали понад 4 млн пропозицій, а через сервіс уклали близько 73 тисяч шлюбів.

Інновацію відзначив журнал TIME, включивши онлайн-шлюб у Дії до списку 200 найкращих винаходів року.

Того ж року в Дії з’явилися е-Підприємець, сервіс бронювання військовозобов’язаних працівників, єКнига та Дія.Картка.

Україна також піднялася на п’яте місце у світі за рівнем розвитку цифрових державних послуг.

2024–2026: Мрія, штучний інтелект і Agentic state

Наступний етап цифровізації виходить за межі класичних державних сервісів.

Одним із ключових проєктів стала Мрія – цифрова екосистема для освіти, яка має змінити взаємодію учнів, батьків і вчителів.

Паралельно Мінцифра тестує використання великих мовних моделей (LLM) у державних сервісах. Їх планують застосовувати для автоматизації рутинних процесів та пришвидшення підтримки громадян.

Наступним кроком має стати так звана Agentic state – держава, в якій частину типових процесів виконуватимуть автоматизовані цифрові агенти.

5G та зв’язок під час відключень

Окремий напрям – телекомунікаційна інфраструктура.

Україна спростила та пришвидшила процедури розгортання телеком-мереж. Під час воєнного стану почалися перші пілотні запуски 5G у Львові, Бородянці, Харкові та Києві.

За даними Мінцифри, технологією вже скористалися 3,5 млн українців.

Ще один важливий показник – 54% домогосподарств України підключені до технології xPON, яка дозволяє підтримувати інтернет навіть під час тривалих відключень електроенергії.

Паралельно оператори посилюють автономність мобільних мереж. До 8 годин під час знеструмлень можуть працювати 92% базових станцій.

Від «держави у смартфоні» до цифрової держави

За сім років змінилася сама концепція цифровізації.

Спочатку йшлося переважно про те, щоб позбавити людей необхідності стояти в чергах і носити паперові документи.

Згодом цифрові технології стали частиною оборони, освіти, бізнесу, телекомунікацій та державного управління.

І, мабуть, головний результат полягає не в окремому застосунку чи сервісі. Україна створила систему, яка продовжувала працювати навіть тоді, коли країна зіткнулася з пандемією, повномасштабною війною та масштабними руйнуваннями.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі