Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

CRS в Україні: як податкова отримує дані про ваші закордонні рахунки

Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
0
8 хвилин читання

Для громадян України, які мають банківські рахунки за кордоном, настає час підвищеної уваги до фінансової звітності. Нехтування обов’язками може призвести до реальної, а не вигаданої, перспективи отримати штраф, розмір якого може сягати до ста мінімальних заробітних плат. У відео на YouTube-каналі buh ua детально розповіли про механізм, який дозволяє українській податковій службі (ДПСУ) отримувати інформацію про іноземні рахунки, а ми підготували короткий виклад найважливішого. Українська податкова тепер здатна дістатися до ваших закордонних банківських даних завдяки Міжнародній угоді CRS (Common Reporting Standard), яку Україна підписала у 2023 році. Процес обміну інформацією вже запущено, і, наприклад, Німеччина вже внесла Україну до списку країн-партнерів. Перший автоматичний обмін інформацією відповідно до цієї угоди вже відбувся восени 2024 року.

CRS в Україні: як податкова отримує дані про ваші закордонні рахунки зображення 1 CRS в Україні: як податкова отримує дані про ваші закордонні рахунки. Image: freepik.com

Міжнародний механізм CRS: сутність та учасники

Common Reporting Standard — це глобальний механізм, який передбачає автоматичний обмін даними про банківські рахунки нерезидентів. Щорічно всі фінансові установи зобов'язані збирати та передавати докладну інформацію про рахунки осіб, які не є податковими резидентами їхньої країни, до місцевих податкових органів. Далі ця інформація автоматично потрапляє до партнерських держав.

Якщо, приміром, громадянин України, який зберігає податкове резидентство вдома, відкриває рахунок у Чехії, чеський банк ідентифікує його як нерезидента. До 1 липня поточного або наступного року банк має прозвітувати щодо цієї особи до своєї місцевої податкової. Згодом чеські податківці передадуть цю інформацію до міжнародної системи обміну, до якої мають доступ податкові органи України.

На сьогодні учасницями угоди CRS є близько 120 країн, включно з юрисдикціями, які традиційно вважалися офшорними, такими як Панама чи Британські Віргінські острови. Таким чином, Україна може отримувати фінансову інформацію від величезної кількості держав.

Важливо відзначити, що США не беруть участі в CRS, проте мають власну систему FATCA. За цією угодою українські банки зобов'язані повідомляти США про рахунки їхніх громадян чи податкових резидентів, але це односторонній обмін: дані про рахунки українців у банках США назад не надходять.

CRS: Чи дізнається податкова про закордонні рахунки? Які установи передають інформацію в межах CRS?

Які фінансові дані стануть відомі ДПСУ

Коли ви відкриваєте рахунок за кордоном, ви заповнюєте анкету, де вказуєте низку особистих та податкових даних. Вся ця інформація вноситься до єдиної системи, з якої дані передаються в Україну.

Ключові дані, які отримує українська податкова:
  • 1
    Ідентифікаційні дані: ім'я, прізвище, дата народження, адреса.
  • 2
    Податковий статус: країна податкового резидентства та номер платника податків (ІПН).
  • 3
    Деталі рахунку: назва фінансової установи, номер і валюта рахунку.
  • 4
    Фінансовий оборот: повна сума всіх надходжень на рахунок за певний період.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Це означає, що ДПСУ бачитиме не просто факт наявності рахунку, а й точні суми, які надійшли на нього. Спроба приховати податкове резидентство від іноземного банку загрожує високими штрафами — приблизно 800 тис. грн. Обмін інформацією буде відбуватися саме з тими країнами, де задекларовано податкове резидентство.

Хто передає інформацію: широке коло підзвітних установ

Обмін інформацією за стандартом CRS здійснюють не лише традиційні банки. До так званих «підзвітних фінансових установ» належить досить широкий перелік компаній, що покриває більшість сучасних фінансових операцій.

Підзвітні фінансові установи:
  • Кредитні спілки.
  • Платіжні системи та компанії-емітенти електронних грошей (наприклад, Payoneer чи Revolut).
  • Інвестиційні брокери.
  • Компанії з управління активами.
  • Недержавні пенсійні фонди.
  • Страхові компанії.
  • Фонди фінансування будівництва.

Таким чином, якщо ви користуєтеся платіжною системою або інвестуєте через закордонного брокера, дані про ваші рахунки також можуть бути передані до України.

Що зацікавить податкову і як уникнути проблем

Отримавши інформацію про надходження на ваші закордонні рахунки, ДПСУ аналізуватиме два ключові моменти.

1. Контрольовані Іноземні Компанії (КІК). Якщо ви маєте бізнес за кордоном, це має бути оформлено як Контрольована Іноземна Компанія (КІК), про яку обов'язково потрібно звітувати в Україні. Для фізичних осіб, які володіють КІК, звітність потрібно подати до 1 травня 2025 року.

2. Доходи та уникнення подвійного оподаткування. Податкова з’ясовуватиме, чи можна вважати кошти на рахунку доходом і чи були сплачені з них податки. У багатьох випадках застосовується механізм уникнення подвійного оподаткування: якщо податок був сплачений у країні отримання доходу, в Україні його повторно сплачувати не потрібно. Проте цей механізм має свої нюанси, і кожну ситуацію варто аналізувати індивідуально.

Якщо в отриманих даних виявлять невідповідності, податкова вимагатиме додаткові пояснення. Якщо пояснення не задовольнять ДПСУ, може бути призначена більш детальна перевірка.

Важлива пільга: До кінця воєнного стану діє пільгова норма. Якщо станом на 31 грудня загальна сума на всіх ваших закордонних рахунках не перевищує 250 000 доларів США, податкова не повинна мати до вас претензій.

Чи обмінюється ДПСУ інформацією про українські рахунки

Одне з найпоширеніших запитань: чи зобов'язана ДПСУ, отримавши інформацію про іноземні рахунки українця, у відповідь автоматично відправляти дані про його українські рахунки іноземним податковим органам?

Відповідь: ні, автоматично це не відбувається.

За правилами CRS, українські банки передають дані лише про нерезидентів України. Тобто, якщо ви є податковим резидентом України та маєте рахунок в українському банку, ДПСУ не збирає і не надсилає цю інформацію за кордон просто так. Українські банки аналізують клієнтів і, лише якщо виявляють нерезидента, передають ці дані до ДПСУ для подальшої відправки партнерам за кордон. Дзеркально той самий механізм діє і в іноземних банках.

Особливості для українців у Німеччині

Для українців, які перебувають у Німеччині, варто бути особливо уважними. З травня 2025 року між Україною та Німеччиною офіційно розпочинається банківський обмін інформацією за угодою CRS. Всі рахунки, незалежно від суми, навіть невеликі, потраплять у перший масовий обмін.

Головний підводний камінь — податкове резидентство. Теоретично, якщо особа перебуває в Німеччині понад шість місяців і має постійне місце проживання, німецький банк повинен вважати її резидентом Німеччини і не передавати дані в Україну. Однак на практиці банки часто продовжують ідентифікувати українців як нерезидентів, навіть за наявності посвідки на проживання, і передають інформацію для обміну.

Ризик для соціальних виплат: Це особливо небезпечно для тих, хто отримує соціальні виплати в Німеччині. Якщо Finanzamt або Job-центр отримає інформацію про значні активи на рахунках в Україні, це може призвести до неприємних наслідків, включаючи втрату виплат.

Практичні кроки для фінансової безпеки

Щоб мінімізувати ризики та уникнути штрафів, варто дотримуватися кількох практичних рекомендацій, які підвищать вашу фінансову безпеку в умовах автоматичного обміну даними.

  • 1
    Контроль статусу резидента: регулярно перевіряйте, який у вас статус податкового резидента.
  • 2
    Точність даних в банку: обов'язково правильно вказуйте свій статус під час відкриття нових рахунків або користування вже наявними за кордоном.
  • 3
    Оновлення інформації: своєчасно оновлюйте у банках свої особисті дані: адресу, телефон та країну проживання.
  • 4
    Запит про CRS: при відкритті нового рахунку за кордоном уточніть, чи є цей банк підзвітним за стандартом CRS, і що саме вимагається для підтвердження вашого статусу резидентства.

Пам'ятайте, що сама по собі передана інформація за CRS не є автоматичним підґрунтям для нарахування податків чи штрафів. Це лише інформація, яку можуть використовувати для перевірки вашої податкової доброчесності.

Запуск CRS надав ДПСУ доступ до даних про надходження на закордонні рахунки українців. Це вимагає від резидентів посиленого контролю за своїм податковим статусом, обов'язкової звітності про КІК та уважності до коректної ідентифікації резидентства, щоб уникнути значних штрафів.

Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі