Час, партнерство та марафон: 5 уроків, які я винесла після запуску подкасту

9 хвилин читання

Памʼятаєте ті меми, де друзі на зустрічах завжди запускають бізнеси і планують наступну подорож? Тепер до цього списку має додатись ще один пункт — «Давай запустимо подкаст». Після однієї такої зустрічі ми з подругою запустили свій — про життя і стосунки на відстані.

За плечима вже 10 епізодів, і вирішила підсумувати, що ж вийшло. Не шкодую ні про що — лише уроки.

Читайте також: YouTube закріпив за собою статус не просто відеохостингу, а потужного хабу для аудіоконтенту, обслуговуючи понад мільярд активних слухачів/глядачів подкастів щомісяця. Платформа, яка стала найбільш часто використовуваним сервісом для прослуховування подкастів, пропонує подкастерам значні можливості для розширення аудиторії. Зростання популярності подкастів, які ведуть знаменитості та інфлюенсери, багато з яких самі є відомими YouTube-блогерами, а також наявність аудіо-режиму для Premium-підписників, залучає все більше людей до контенту. На платформі Social Media Today було опубліковано матеріал, де YouTube поділився низкою практичних рекомендацій щодо того, як подкастерам слід діяти, щоб максимізувати залученість та отримати найкращі результати. Ми підготували виклад найважливіших порад, які допоможуть перетворити ваш аудіопродукт на успішний візуальний контент.

Якщо ви теж думаєте про свій подкаст — можливо, ці інсайти зекономлять вам час, нерви та сили.

1) Час — головна інвестиція

Подкаст займає значно більше часу, ніж здається на початку. Це як із ремонтом — будь-який дедлайн або бюджет варто одразу множити на два. Тим більше, якщо ви удвох і це ваше «спільне вперше». Спойлер: це нормально. Просто закладайте запас часу й не картайте себе, якщо все не ідеально.

Монтаж

Ми спробували двох підрядників.

З першим один випуск затримався на 1 місяць. Монтажер зник, вихідні відеофайли залишилися з ним, і ми збирали все до купи з уламків — із втратою якості звуку й картинки.

З другим, який просто вау, ми зрозуміли, що є ненормальним і як треба правильно:

  • Нормально, коли нам віддали ідеально чисте відео, де ми лише могли вирізати шматки розмови, що були нецікавими чи просто насолоджуватись відео без жодної правки.
  •  Тизер. Перші версії майже завжди були недостатньо динамічними й потребували редагування. Тому завжди звертаю увагу на хук у перші 3 секунди, сторітелінг, короткі влучні фрази й емоції.

Підготовка

Ми обирали теми, які нам справді цікаві. Як справжній задрот, я доходила навіть до платних досліджень з HBR. Та потім зрозуміла, що більшість зібраного матеріалу навіть не згадую в ефірі. А найкраще (за результатами рілзів, тіктоків та ютубу) заходять історії ББС — «баба бабі сказала». Про військового ірландця, якого зустріли на вокзалі чи історія з курячою лапкою.

Час на підготовку у мене вимірюється не годинами, а днями. На 40–50 хвилин фінального продукту витрачаю в середньому 8–30 годин підготовки. І це, наприклад, без урахування перегляду тематичного серіалу, який зайняв у мене 7 годин.

І це лише дослідження. А ще ж треба:

Підписуйтеся на наші соцмережі

  • скласти план,
  • знайти й запросити гостя,
  • узгодити все з партнеркою,
  • підготувати питання — так, щоб не збити гостів, але дати їм напрям,
  • знайти слоти в графіках усіх і студії тощо.

Якщо у вас є ідеальна картинка, що подкаст – це прийти на студію і за 1 годину все записати, то будете розчаровані, адже воно так не спрацює.

Фіналізація

Файли можуть вантажитись на ютуб, спотіфай та інші платформи кілька годин. І це, якщо вони раптом не вирішать вас надіслати на додаткову перевірку. Памʼятаємо, що якщо ви говорите про війну чи країну агресора, то для вас це додатковий ризик потрапити в чергу на перевірку, чи ви не бот, терорист та користувач “ворожої мови”.

Потрібно зробити візуали, написати описи (бажано з ключовими словами, усіма посиланнями й так, щоб було цікаво), скласти й реалізувати контент-план, якщо робите просування в соцмережах. І, звісно, розіслати все друзям і знайомим — адже саме з них формується перша група підтримки.

Якщо ви робите все самі, це швидко перетворюється на повноцінну part-time job. Аби не вигоріти — плануйте ресурси на «довгу дистанцію» або делегуйте частину процесів. З класним підрядником ми скоротили час на монтаж та соцмережі. Рекомендую!

2) Партнерство

Подкаст з другом чи подругою здається ідеєю мрії, але навіть якщо ви чудово ладнаєте в житті – це ще не гарантія успішної роботи в проєкті.

Тому домовитися «на березі» – це маст-хев. Як вже казала, я задрот, тому взяла 2 менторські сесії по темі і відвідала ще зустріч з Гаріком Корогодським, у якого всі бізнеси понад 30 років в партнерстві. Ділюсь з вами ключовими питаннями, які треба проговорити до початку роботи:

  • Хто за що відповідає?
  • Як ухвалюємо рішення?
  • Які наші цілі й що для кожного з нас у пріоритеті?
  • Як виходимо з партнерства (навіть якщо ніхто цього не планує)?
  • Як ділити прибутки, якщо вони з’являться?

І памʼятайте, що навіть волонтерські чи дружні проєкти – це теж партнерство і потребують такі відповіді. Ще краще, зафіксуйте десь письмово. Бо ми часто чуємо не те, що кажуть, а те, що хочемо почути.

Маючи досвід різних партнерств, і в бізнесі, і у волонтерських проєктах, я прихильниця письмових домовленостей — хоча б якогось файлу на гугл диску, а ще краще юридичного договору. Нехай не знадобиться, але існує.

3) Ідеї потребують тестування

Перші епізоди можуть бути далекими від ваших очікувань: картинка не дотягує, звук просідає, динаміка розмови не та. Як тоді діяти? Робити висновки і пробувати нове. 

  • Не заходить формат? Спробуйте іншу структуру, темп, додайте гостей, бліц чи музику. 
  • Немає переглядів? Активізуйте просування: колаборації, таргет, розсилки, соцмережі. Важливо зрозуміти ваші цілі, бо як тільки ви додаєте багато промо, то показники залучення падають. Здавалось би очевидно, але не усім.
  • Не спрацювала тема? Переконайтесь, чи вона взагалі цікава аудиторії і чи варто її далі просувати.

По життю користуюсь правилом, що навчили в ІТ – створити спочатку MVP і перевірити чи є traction. Простими словами – зробити мінімально життєздатну версію і подивитись, чи взагалі це комусь потрібно. Не витрачати ресурси на ідеальний продукт, поки не зрозумієш, що ідея «чіпляє» — і тільки тоді масштабувати.

Так ми і стартували «ДалекоБлизько»: не з повною концепцією, сайтом і десятками епізодів наперед, а з кількома неідеальними записами, різними форматами та темами. 

Не варто зациклюватися виключно на початковому плані – інколи кращі рішення приходять під час експериментів. Гнучкість та відкритість до змін – одна з найважливіших навичок у подкастингу, а зворотний зв’язок слухачів – найнадійніший орієнтир.

4) Готовність до важких рішень та емпатія

Кризи трапляються — особливо в наш час. Ми, наприклад, скасували просування одного з епізодів після того, як дізналися, що чоловік героїні загинув на фронті. 

У такі моменти не до KPI – важливіше проявити емпатію, підтримку й людяність.

Ми не публікуємо випуски у дні жалоби або після масштабних обстрілів. Комунікація в кризових умовах вимагає відчуття моменту.

Так, YouTube і соцмережі люблять сталість і графік, тому кожен такий крок означає просідання охоплень і нелюбов мереж. Це про прийняття відповідальності і ризиків.

Натомість є приклади, коли «кризу» використовують для хайпу. Пригадуєте вірусний кейс із СЕО та HR Astronomer на концерті Coldplay? Скандал перетворили на PR-можливість для просування послуг та продуктів компанії. Не засуджую і навіть радію за їхню маркетинг (не комунікаційну) команду.

Але у них не питання війни та миру, життя і смерті. А у нас це завжди так. Не панікуйте – адаптуйтесь і дійте усвідомлено.

5) Гра в довгу і промо

Подкастинг – це марафон. Це я бачу і за нашими результатами, і загальною реакцією.

Як комунікаційниця, я рідко вірю у випадковості. В інфопросторі стільки шуму, що щоб «зайти в тренди», треба старатись.

Цікаві гості, актуальні теми, якісний звук – те, що приваблює найбільше. До речі, 60-80% нашої аудиторії нас слухають, а не дивляться. Тому якщо ви не плануєте активні соцмережі, то відео вам і не потрібні.

Ми вирішили ще з початку, що підключаємо і соцмережі до промо, тому інвестуємо ще й у відео. І воно працює. Друге джерело трафіку на наш ютуб – інстаграм.

Але все ж завжди наголошуватиму на власному правилі “3Ц” – ціль, цільова аудиторія та цінності. Кожен крок, тема, публікація — з думкою: навіщо це? для кого? чи відповідає це моїм цінностям?

Звісно, це стає перепоною для хайпу та взльоту з першого епізоду, але високе залучення аудиторії є доказом того, що ми на правильному шляху.

Для мене «ДалекоБлизько» став не просто медіапроєктом, а інструментом росту. Деякі курси по подкастингу коштують 30 000 — 60 000 гривень. За цю суму можна випустити кілька епізодів, мати вже готовий контент і навчитись не менше, ніж на курсі. Ми брали кілька приватних консультацій саме по технічних моментах, по загальному досвіду тих, хто це вже робив і з чіткими питаннями та запитами. Мене здається, що це було правильним рішенням.

Готова підтримати тих, хто на старті – пишіть, обміняймося досвідом. А якщо у вас уже є власні подкаст-уроки – поділіться ними в коментарях.