Артем Бородатюк про підприємництво, AGI і майбутнє освіти

Чи народжуються підприємцями, чи ними стають? Чому в суспільстві існує хейт до успіху і що драйвить тих, хто будує бізнеси з нуля? В інтерв’ю на YouTube-каналі Viktor Halasiuk ІТ-мільйонер Артем Бородатюк розмірковує про підприємництво в Україні, майбутнє освіти, штучний інтелект AGI та власну формулу щастя.

Підприємець: талант чи вибір всупереч середовищу

Артем Бородатюк відкидає романтичний міф про «вродженого підприємця». Схильність до ризику, ініціативність і здатність брати відповідальність можуть проявлятися рано, але ключовим залишається середовище й рішення діяти.

Бородатюк звертає увагу на феномен суспільного хейту до успіху. У країні, де десятиліттями культивувалася недовіра до багатства, підприємницький успіх часто викликає підозру. Це створює психологічний бар’єр для молоді, яка боїться виділятися або брати на себе амбіційні цілі.

Ставлення до авторитетів у підприємця прагматичне. Кумири можуть надихати, але копіювання чужого шляху не працює. Кожен ринок, кожна епоха і кожен підприємець мають власну траєкторію.

Алгоритм пошуку себе і криза класичних дипломів

Розмова про особисті установки Артема Бородатюка переходить до системи, яка ці установки формує — освіти.

Пошук професії засновник FRACTAL описує як експеримент. Молодій людині важливо тестувати різні ролі, швидко отримувати зворотний зв’язок і чесно аналізувати власні сильні та слабкі сторони.

У цьому контексті класичний диплом втрачає визначальне значення. Формальна освіта більше не гарантує конкурентної переваги. Важливішими стають практичні навички, участь в олімпіадах, робота в лабораторіях, реальні кейси та проєкти.

Його радикальна ідея реформи університетів — змістити фокус з формальної акредитації на реальну цінність для студента та економіки. У сучасних реаліях критерії вибору університету мають включати наукову базу, міжнародні зв’язки, якість викладачів і доступ до технологій, а не лише позицію в рейтингу.

Поради студентам щодо першої роботи та оплати праці

ІТ-мільйонер радить не ідеалізувати першу роботу і не чекати миттєво високої зарплати. Важливіше середовище, швидкість навчання і можливість брати відповідальність.

Водночас Бородатюк підкреслює: робота має бути оплачуваною. Навіть невелика оплата формує відповідальність і повагу до власної праці.

В українських школах, на його думку, мають з’явитися уроки підприємництва, менеджменту та ШІ. Рання фінансова грамотність і розуміння того, як працює бізнес, формують мислення відповідальності й дії.

Що драйвить підприємця: гроші чи імпакт

Після розмови про освіту природно постає питання внутрішньої мотивації підприємця.

Артем Бородатюк розглядає гроші як ресурс, а не самоціль. Вони дають свободу вибору і масштабування впливу. Проте довгострокову мотивацію забезпечує створення імпакту — продуктів і систем, що змінюють середовище.

Бородатюк прямо визнає: існують підприємці, для яких головний драйвер — саме гроші. І це нормально. Бізнес, що заробляє, сплачує податки і створює робочі місця, вже є корисним для суспільства. Водночас для себе формулює інший фокус: створювати нові компанії, запускати проєкти, будувати екосистеми. Сам процес створення для нього — це творчість.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Результат — важливий тригер. Продані продукти, нові запуски, масштабування — це дає енергію рухатися далі. Гроші при цьому виступають інструментом розширення можливостей.

Власний управлінський урок — перехід від тотального контролю до впливу. Замість мікроменеджменту — створення умов, у яких сильні люди розкриваються самі.

Команда і психологія лідера: модель Херсі–Бланшара

Якщо успіх залежить від реалізації, ключовим стає питання команди.

У відборі ключових людей Бородатюк спирається на зрілість команди і контекст завдань, що перегукується з моделлю Херсі–Бланшара. Рівень директивності має змінюватися залежно від компетенцій і мотивації співробітника.

Для засновника FRACTAL критично важливі два параметри: «хочу» і «можу». Людина може не мати достатньої експертизи, але якщо вона хоче й здатна навчатися, з нею є сенс працювати. Навпаки, відсутність внутрішньої мотивації практично не компенсується досвідом.

Бородатюк наголошує і на ще одному критерії — здатності вчитися на помилках. Якщо співробітник повторює однакові помилки і не змінює поведінку, це сигнал про обмеження в розвитку.

Психологічний бар’єр лідерів — страх делегування і звичка до контролю. Без подолання цього обмеження масштабування неможливе. У складних галузях, зокрема MilTech і консалтингу, дефіцит кадрів долається через навчання «на ходу», залучення консультантів і поступову передачу відповідальності всередині команди.

Засновник екосистеми визнає: менеджеру може бути корисний бізнес-психолог або психотерапевт. Робота зі «сліпими зонами» допомагає швидше зрозуміти власні обмеження і змінити стиль управління.

AGI, технологічна сингулярність 2029 і нова економіка

Від управління людьми розмова переходить до управління змінами значно більшого масштабу.

Говорячи про штучний інтелект AGI, Артем Бородатюк згадує 2029 рік як можливу точку технологічної сингулярності. Водночас підприємець обережний у категоричних прогнозах: сценарії можуть бути полярними.

Серед можливих моделей розвитку:

Артем підкреслює: темп змін буде швидшим, ніж під час попередніх промислових революцій. Якщо сценарій технологічної сингулярності реалізується вже в горизонті найближчих років, це може означати перерозподіл економічної сили на глобальному рівні. Тому ключова стратегія — адаптація і вміння працювати з інструментами ШІ вже зараз.

Промислова роботизація підвищує продуктивність праці, але водночас ставить питання безумовного базового доходу. Паралелі з Давнім Римом нагадують, що технологічний прорив завжди змінює структуру зайнятості.

Регулювання ШІ стає елементом геополітичної конкуренції. США і Китай змагаються за лідерство, а позиція таких фігур, як Алекс Карп, демонструє готовність до більш сміливих стратегічних рішень.

Стартапи чи системні компанії: що важливіше для України

У глобальному контексті змін логічно поставити питання про модель розвитку України.

Для української економіки недостатньо лише гучних стартапів. Потрібні системні компанії, здатні працювати десятиліттями, масштабуватися і формувати екосистему.

Підприємець пояснює це просто: стартапів багато, але виживає небагато. Системні бізнеси створюють інфраструктуру, всередині якої можуть народжуватися нові проєкти. Саме такі компанії здатні:

Порівняння масштабів бізнесу з Польщею є реаліті-чеком: українські компанії поки що поступаються за розміром і впливом. Це не привід для песимізму, а сигнал до консолідації й стратегічного мислення.

Формула щастя і «P&L енергії»

Після розмови про бізнес і стратегію Бородатюк переходить до особистого виміру.

Власну формулу щастя Артем Бородатюк описує як баланс впливу, свободи і внутрішньої енергії. Мислить категоріями «P&L енергії»: діяльність має приносити більше сенсу і розвитку, ніж виснаження.

У цій логіці Бородатюк виділяє три складові стану:

Практично це означає регулярно перевіряти, що саме дає енергію, а що її забирає, і свідомо коригувати навантаження.

Формула успіху бізнесу: вага везіння, стратегії та execution

Засновник FRACTAL прямо говорить про роль везіння. Частину результату Бородатюк пов’язує з таймінгом і зовнішніми обставинами. Водночас наголошує: те, що в зоні контролю, — це стратегія та execution.

У великих масштабах стратегія відіграє більшу роль — правильний вибір напряму, ринку і моделі. У малому та середньому бізнесі вирішальним часто стає execution — здатність довести задум до результату.

Ідея без реалізації, за його словами, не має цінності.

Топ книг, які найсильніше вплинули на світогляд Артема Бородатюка

Серед книг, які Бородатюк виокремлює:

Підсумок: економічне просвітництво як стратегія

Ідея, що проходить крізь усе інтерв’ю, — необхідність економічного та підприємницького просвітництва в Україні. Без розуміння базових принципів бізнесу, технологій і ШІ країна ризикує залишитися на периферії глобальних процесів.

Підприємництво в Україні потребує не лише амбіційних засновників, а й культурної зміни — поваги до створення цінності, системності й довгострокового мислення. У світі, де AGI може стати реальністю вже до 2029 року, це питання не моди, а виживання і розвитку.