Цифрове середовище стало невід’ємною частиною дитинства, але правила взаємодії з ним досі формуються на ходу. Батьки змушені приймати рішення в умовах невизначеності, балансуючи між бажанням захистити й потребою довіряти.

Кейс Leel — це приклад того, як дослідження може змінити логіку продукту і бренду. Спираючись на глибинне розуміння батьківських мотивацій і страхів, ми сформували стратегічний підхід до цифрового дитинства як до процесу навчання, а не поля для контролю.

Хто наш партнер

Leel — це екосистема цифрових продуктів для дітей і батьків, яка допомагає дітям безпечно спілкуватися, грати та користуватися технологіями, а батькам — бути спокійними за онлайн-середовище дитини.

Головна мета

У 2025 році Leel разом із командою стратегів Netpeak поставили перед собою одне з найскладніших питань сучасного батьківства:

Смартфони стали новим дитячим майданчиком і водночас його головним парадоксом. Вони обіцяють зв’язок і самостійність, але разом із цим відкривають двері, які батьки не завжди здатні зачинити. Нашою метою було осмислити цю напругу й визначити можливість для створення першого телефону, який навчає цифрової відповідальності, а не просто встановлює обмеження.

Основний виклик

Усі батьки прагнуть одного й того ж: щоб їхні діти були в безпеці, почувалися впевнено і залишалися на зв’язку. Та цифровий світ не робить це завдання простішим.

У віці семи років середньостатистична дитина в США вже має пристрій з доступом до інтернету. Водночас 67% дітей стикалися з тією чи іншою формою шкоди онлайн. І хоча 87% батьків почуваються спокійніше, маючи змогу зв’язатися з дитиною будь-якої миті, 41% з них зізнаються: смартфони, навпаки, посилюють відчуття втрати контролю.

Дослідження аудиторії

Щоб зрозуміти, як сучасні батьки мислять, відчувають і діють у цифрову епоху, ми побудували дворівневу дослідницьку модель. Вона поєднала емпатійне якісне дослідження з кількісним аналізом.

Якісне дослідження:

Ми досліджували цифрові межі, стилі виховання та емоційні тригери, що стоять за кожним «так» або «ні» в ставленні до технологій.

Кількісне дослідження:

Це дало нам змогу зафіксувати не лише те, що батьки говорять, а й те, що вони насправді відчувають.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Контекст цифрового дитинства

Аналіз якісних і кількісних даних показав: цифрове дитинство сьогодні — це простір крайнощів, у якому користь і ризики зростають одночасно. 

1. Діти занурюються в цифрове життя дедалі раніше, часто не маючи навичок, щоб впевнено й безпечно в ньому орієнтуватися. Онлайн-ризиків не обов’язково стало більше, проте їхній вплив став глибшим і більш особистим.

2. Діти більше не є відстороненими спостерігачами. Вони — активні учасники соціальних та емоційних екосистем, які віддзеркалюють реальне життя.

Батьківська тривога стає новою нормою

І все ж, як не парадоксально, 90% батьків відстежують місцезнаходження своїх дітей. Вони не є противниками технологій — просто контроль для них водночас і спосіб заспокоїтися, і додатковий тягар.

Батьківство в цифрову епоху: від правил до стосунків

Ключові цінності, які батьки прагнуть передати дітям:

У сукупності ці дані свідчать про зміну фокуса: сучасні батьки хочуть направляти, а не контролювати. Вони шукають бренди, які поводяться як партнери у вихованні, а не як наглядачі.

Головний конфлікт: безпека vs довіра

Батьки купують смартфони не тоді, коли діти до цього «готові», а тоді, коли власна тривога сягає піку. Це рішення частіше емоційне, ніж раціональне.

Так виникає парадокс: чим більше батьки намагаються захистити, тим більше контролю застосовують; чим більше контролю — тим сильніше руйнується довіра; чим менше довіри — тим гострішою стає потреба контролювати знову.

Сегментація аудиторії

На основі результатів дослідження ми визначили три архетипи цифрового батьківства, кожен зі своєю емоційною логікою.

Їхні рішення продиктовані тривогою, вони схильні до посиленого контролю й постійно насторожені щодо можливих ризиків. Їм важливо отримувати попередження до того, як виникає загроза, а не постфактум.

Орієнтовані на партнерство, з розвиненим емоційним чуттям і здатністю до саморефлексії. Вони прагнуть разом із дитиною проходити шлях цифрового навчання.

Спокійні, з фокусом на автономію та прагматичні у своїх рішеннях. Вони шукають простоту й повагу, а не дашборди чи почуття провини.

Ці три сегменти визначають підхід Leel до комунікації, розробки та персоналізації продукту.

Інсайт: сьогодні ринок балансує між контролем і свободою, не пропонуючи рішень для проміжної позиції — там, де поєднуються емоційна безпека й самостійність. Саме в цьому просторі з’являється можливість для Leel.

Формування ціннісної пропозиції

Аналіз даних і конкурентного середовища показав чітку можливість: світові не потрібен ще один інструмент батьківського контролю. Йому потрібна система, що враховує емоції родини.

Саме це дослідження змістило ціннісну пропозицію Leel:

Результати

Дослідження Leel змінило те, як бренд мислить, створює продукт і комунікує. Воно дало команді емоційну основу, підкріплену даними, для створення першого телефону, який розвивається разом із дитиною — і водночас поважає батьків.

Висновок

Історія Leel почалася з продуктової ідеї, яка переросла в місію: переосмислити те, як родини починають взаємодію з цифровим світом — не через страх, а через довіру.

Дослідження показало, що батькам насправді не потрібні чергові панелі керування чи блокування екрана. Вони хочуть виховувати людей, здатних орієнтуватися в інтернеті, а не ховатися від нього. Саме тут і відкривається можливість для Leel: перетворити цифрову безпеку з системи обмежень на розвиток цифрової зрілості, а перший телефон дитини — на спільний навчальний простір для батьків і дітей.