Вчені спрогнозували, що вогняне кільце може спровокувати загибель Атлантичного океану

4 хвилин читання

Спляча зона субдукції під Гібралтарською протокою, яка є однією з активних, може прокинутися, створити вогняне кільце і поглинути Атлантичний океан, що призведе до його загибелі. 

Про це повідомляє Space.

Дослідження показує, що ця зона рухається на захід і може вторгнутися в Атлантичний океан через 20 млн років і поступово його закрити.

Зона субдукції, відома як Гібралтарська дуга, розташована у вузькому океанському коридорі між Португалією та Марокко. Її міграція почалася майже 30 млн років тому, коли одна земна плита стала опускатися під іншу й утворила зону субдукції. 

Читайте також: Команда, що займається аерофотозйомкою, побачила біля узбережжя Нової Англії сірого кита — вид, який вимер в Атлантичному океані понад 200 років тому.

Дослідники вважають, що вона могла вже вторгнутися в океан, однак приблизно 5 млн років тому цей процес зупинився. Тому деякі вчені сумнівалися, чи ця Гібралтарська дуга ще активна. 

Нове дослідження показало, що вона зараз перебуває у періоді тиші. Це затишшя ймовірно триватиме ще 20 млн років, після чого Гібралтарська дуга може відновити своє просування та увірватися в Атлантику.

Підписуйтеся на наші соцмережі

В Атлантичному океані є ще дві зони субдукції — зона субдукції Малих Антильських островів у Карибському морі та дуга Скотія поблизу Антарктиди. 

Що розповіла компʼютерна модель про Гібралтарську дугу 

Геолог і доцент Лісабонського університету Жоао Дуарте зауважив, що дослідження Гібралтару є важливим, оскільки воно дає змогу спостерігати процес на його початкових етапах.

Щоб визначити, чи Гібралтарська дуга ще активна, Дуарте та його колеги створили комп’ютерну модель. Вони відтворили появу зони субдукції в епоху олігоцену (приблизно 34-23 млн років тому) і її розвиток до наших днів. 

Команда змоделювала подальшу долю дуги у наступні 40 млн років і виявила, що вона продовжує просуватися через вузьку Гібралтарську протоку від сьогоднішнього дня протягом наступних 20 млн років. Причому зона субдукції розширюється та виходить у бік океану.

Дуарте сказав, що для моделювання Гібралтарської дуги потрібні дуже дорогі та потужні комп'ютери, які стали доступними лише недавно. Тепер нові можливості дозволяють вченим досліджувати, як Гібралтарська дуга формувалася з часом і як вона може змінитися у майбутньому.

Яка можлива подальша доля Атлантичного океану

Дослідники заявили, якщо Гібралтарська дуга зануриться в Атлантичний океан, це може спричинити утворення атлантичної системи субдукції, яка схожа на вогняне кільце у Тихому океані. Це призведе до того, що океанічна кора перетвориться у мантію через субдукцію з обох сторін Атлантики і поступово поглине океан.

Автори нового дослідження стверджують, що тектонічна тиша  зони субдукції є результатом тривалого періоду її зупинки.

Експерти зазначили, що якщо переміщення вздовж межі субдукції буде невеликим, то накопичення сейсмічної енергії буде повільним і може зайняти сотні років для нагромадження. Це пояснюється тим, що у регіоні тривалий періодом повторювалися сильні землетруси. 

Останнім сильним землетрусом, який сколихнув регіон, був Великий Лісабонський землетрус 1755 року, який досяг магнітуди приблизно 8,5-9,0. Землетрус такого масштабу, який може статися найближчим часом, майже не можна передбачити, оскільки остання подібна подія відбулася лише 250 років тому.
Експерти Space
Вогняне кільце може поглинути Атлантичний океан і призвести до загибелі