Вчені навчилися перетворювати пластикові відходи на знеболювальне

На початку року в наукових колах з’явилася сенсаційна новина: звичні пластикові відходи можна перетворювати на парацетамол. Це стало можливим завдяки роботі команди професора хімічної біотехнології Единбурзького університету Стівена Уоллеса, яка генетично змінила відому бактерію кишкову паличку (E.coli). Мікроб навчили «їсти» молекули, отримані з пластику, й перетворювати їх на популярний знеболювальний препарат. Про це пише ВВС.

Хоча для більшості людей кишкова паличка асоціюється з харчовими отруєннями, у лабораторіях біотехнології вона давно стала «робочою конячкою». Її непатогенні штами використовують для створення нових продуктів – від ароматизаторів і парфумів до життєво необхідних ліків. Ще у 1978 році саме E.coli вперше допомогла отримати синтетичний людський інсулін, що стало проривом у лікуванні діабету.

Своє панування у світі науки кишкова паличка здобула завдяки простоті у роботі, швидкому росту та здатності легко приймати чужорідну ДНК. Вона допомогла вченим розшифрувати генетичний код, стала першим організмом, який генетично модифікували, а нині працює у промислових чанах, виробляючи все – від ліків до хімічних речовин для палива.

Та попри успіхи, частина науковців застерігає: надмірна зосередженість на E.coli може обмежувати пошук інших мікроорганізмів із не менш вражаючим потенціалом. Наприклад, бактерія Vibrio natriegens, що росте вдвічі швидше, вже привертає увагу як можливий «наступник» кишкової палички в біотехнологіях.

Сьогодні E.coli залишається незамінною у дослідженнях та виробництві. Проте майбутнє галузі може залежати від того, наскільки сміливо вчені відкриватимуть нові, ще невивчені мікроби, які здатні допомогти людству впоратися з глобальними викликами – від утилізації відходів до створення екологічного палива.