Учені розповіли про гігантський гірський хребет, який мільйони років був прихований під льодом Антарктиди

3 хвилин читання

Під крижаним щитом Східної Антарктиди ховається величезний гірський хребет. Вперше цю систему виявили радянські вчені в 1950-х роках, але тільки зараз австралійські дослідники змогли її вивчити. Їхня робота про це вийшла в журналі Earth and Planetary Science Letters.

Мережа вершин відома як гори Гамбурцева. Вони знаходяться на глибині до 3,1 км під льодом, простягаючись на 1 200 км і досягаючи висоти 3 400 м. Для порівняння: висота Евересту становить майже 9 000 м.

Фото: В. Курєнков

Масштаби хребта довгий час дивували вчених. Неясно, чому мільйони років ерозії не згладили його поверхню і як вершини збереглися у первинному вигляді.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Антарктида стала свідком найшвидшого відступу льодовика, коли-небудь зафіксованого в сучасності. Льодовик Гекторія втратив майже половину свого об’єму всього за два місяці 2023 року. Про це йдеться в новому дослідження Університету Колорадо, пише ScienceDaily.

Пробурити лід, щоб взяти зразки з гірських порід, неможливо, тому команда придумала більш хитромудрий метод для пошуку відповідей — вивчила крихітні кристали циркону у відкладеннях пісковика. Вони були перенесені стародавніми річками, що витекли з нині похованих гір. Оскільки цей мінерал містить уран, що розпадається на свинець з передбачуваною швидкістю, дослідники використовували його як годинник для реконструкції часової шкали стародавніх геологічних подій.

Радіолокаційне зображення гірського масиву Гамбурцева під шарами льоду. Фото: Creyts et al

З'ясувалося, що гори Гамбурцева сформувалися близько 500 млн років тому, в період утворення суперконтиненту Гондвана. Як і під час виникнення звичайних гір, зіткнення тектонічних плит призвело до підняття і стиснення країв. Однак подальша їхня історія відрізняється від звичного сценарію.

По мірі зростання гір і потовщення земної кори система ставала нестабільною, поступово прогинаючись під власною вагою. У глибинних шарах розпечені породи розм'якшувалися і починали рухатися, викликаючи бічний зсув — процес, відомий як гравітаційна диференціація. Ці рухи призвели до прогину і руйнування частин гірського хребта. Однак, незважаючи на поверхневі зміни, масивний корінь потовщеної кори залишався глибоко всередині Землі, йдучи в мантію.

Вчені продовжують вивчати топографію Антарктиди, використовуючи передові технології візуалізації. Вони переконані, що цей великий прихований ландшафт зберігає ще безліч нерозкритих таємниць.