Що таке Ефект Еббінгауза: як навчитись запам’ятовувати та не забувати вивчене

Ефект Еббінгауза полягає в тому, що людина з часом забуває все більше інформації. Зрозуміло, цей факт усім відомий.  Але у 1880-х роках німецький психолог Герман Еббінгауз вивчав цей феномен і опублікував свої висновки. Заслуга вченого в тому, що він провів дослідження стану «чистої» пам’яті та склав графік (т.зв. крива Еббінгауза), який кількісно показує, скільки даних залишається в мозку після певного часу. Розповідаємо як подолати забування та запам’ятати все, що потрібно. 

Експерименти Еббінгауза. Крива забування

Еббінгауз вирішив дослідити «чисту» пам’ять. Тобто запам’ятовування слів, які не мають жодного сенсу, оскільки якщо вивчати цікаву чи корисну інформацію, то ефект виявиться у 9 разів вищим. Тому студентам було надано трилітерні склади, а після їх запм’ятовування вчений через певні періоди часу перевіряв кількість матеріалу, що залишився в пам’яті. 

Результати вийшли такі. Після першої ж години в головах респондентів було лише близько 40% засвоєного. Потім падіння сповільнилося і за 10 годин студенти показали результат 35%. Через 6 днів значення впало до 20%, приблизно таким самим воно залишилося і через місяць. На підставі цих даних була побудована крива Еббінгауза.

Щоправда, якщо інформація має для вас сенс, то падіння відбувається трохи по іншому — через 20 хвилин у пам’яті залишається в середньому 60% інформації. Через годину ми можемо відтворити 45%, а через день — 34%.

Звісно, швидкість забування не є абсолютно однакова у всіх. Герман Еббінгауз вважав, що різний показник запам’ятовування можна пояснити навичками асоціативної пам’яті людини.

Окрім того, на запам’ятовування також впливає ряд факторів:

Підписуйтеся на наші соцмережі

Є ще кілька цікавих висновків, які обгрунтував Еббінгауз у своїх дослідженнях: 

Важливість повторень

Еббінгауз зробив ще одне відкриття: спадання кривої можна пом’якшити, періодично повторюючи вивчене. Річ у тому, що з часом інформація переходить із короткочасної пам’яті в тривалу. Повторення змушує мозок знову витягувати знання, таким чином зміцнюючи пам’ять, наче м’яз. Також з кожним разом період часу між повтореннями варто збільшувати.

Перша стратегія, яку ви можете використати для кращого запам’ятовування інформації, називається повторенням з інтервалами, заснована на доказах техніка, яка допомагає учням засвоювати численні фрагменти інформації та зберігати їх у своїй пам’яті.

В основному, вам потрібно вивчати матеріал кілька разів, залишаючи собі проміжок між кожним переглядом. Кількість часу, який ви витратите на вивчення матеріалу, значною мірою залежить від того, наскільки добре ви його вже запам’ятали, а це означає, що чим довше ви повторюєте, тим довшими повинні бути періоди між кожним переглядом. 

Переглядайте свої конспекти для складних тем, частіше, ніж переглядайте конспекти для занять, де ви справді розумієте поняття. Замість того, щоб суб’єктивно вирішувати, чи зберігаєте ви інформацію та чи потрібно її переглядати, спробуйте скористатися системою Лейтнера, яка допоможе вам спланувати навчання на основі того, чи правильно ви відповіли на певну картку під час останнього перегляду. Якщо ви все зрозуміли правильно, вам не потрібно так часто перечитувати його надалі.

Ще одна важлива деталь — написання від руки справді може допомогти вам краще запам’ятовувати інформацію.

Залучене навчання 

Навчальні ресурси рекомендують викладачам використовувати методи, щоб зробити уроки більш захоплюючими, щоб допомогти дітям подолати криву забування, але ви можете застосувати ту саму ідею до свого індивідуального навчання, незалежно від того, на якому рівні ви перебуваєте. 

Спробуйте дослідити нову інформацію крізь призму циклу навчання Колба. Теоретик освіти Девід А. Колб опублікував свою теорію експериментального навчання в 1984 році, і відтоді вона має популярність.

Колб запропонував цикл із чотирьох етапів, проходження яких призведе до ефективного навчання: