Німецькі вчені з’ясували склад метеориту, який пролетів над Берліном в січні 2024 року

2 хвилин читання

У Берлінському музеї природознавства провели початкові хімічні та мінералогічні дослідження метеоритів, що були зібрані з площі розсіювання, утвореної внаслідок розпаду астероїда 2024 BX1 поблизу міста Ріббек на північному заході від Берліна

Про це повідомляється на сайті музею.

Астероїд 2024 BX1 увійшов в атмосферу Землі 21 січня 2024 року.

Спираючись на карту площі розсіювання, дослідники та студенти з Берлінського музею природознавства, Німецького аерокосмічного центру, Берлінського вільного університету, Технічного університету Берліна та Інституту SETI (США), зібрали понад 20 зразків метеоритів для дослідницької колекції Музею природознавства.

Читайте також: Кілька метеоритів із пустелі Сахара переконали вчених з Університету Колорадо: у ранній Сонячній системі існувала ще одна скеляста планета, яка зникла мільярди років тому. Вона могла сягати 4000 кілометрів у діаметрі, майже як Місяць, пише IFL Science.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Німецькі вчені з’ясували склад метеориту, який пролетів над Берліном в січні 2024 року — фото

За допомогою електронного мікрозонда було проаналізовано мінералогічний та хімічний склад одного зі зразків. 

Вчені з'ясували, що метеорити належать до ахондритів — найменш поширеного підкласу кам‘яних метеоритів, рідкісної групи обритів.

2 лютого 2024 року вчені передали отриманий результат до Номенклатурного комітету для вивчення та підтвердження.

Також у науковій колекції музею зберігається зразок першого знайденого обриту, який впав на Землю 14 вересня 1836 року біля муніципалітету Обр у Франції.

«На основі порівняння з падінням в Обрі ми змогли відносно швидко зробити приблизну класифікацію «ріббекських» метеоритів”
Доктор Ансґар Грешейк, науковий керівник музейної колекції метеоритів

Обрити відрізняються від типових метеоритів. Вони більше схожі на сірий граніт і в основному складаються з магнієвих силікатів енстатиту і форстериту. 

“Обрити майже не містять заліза, а кора плавлення — тонкий, помітний шар підплавленої та знову затверділої речовини, що покриває метеорити і зазвичай дозволяє ідентифікувати їх в польових умовах, виглядає зовсім інакше, ніж у більшості інших метеоритів. Тому обрити важко виявити в польових умовах” 
Доктор Крістофер Гаманн, який брав участь у початковій класифікації метеорита