Не лише дата на могилі: як death tech стартапи допомагають зберегти пам’ять після смерті

7 хвилин читання

Вважається, що на Геловін духи всіх померлих повертаються на землю. За кілька днів після нього, 2 листопада, у католицькій традиції вшановують усіх померлих. Світ змінюється, а тому до релігійних атрибутів додаються технічні. SPEKA з’ясувала, які сервіси зберігають посмертну пам’ять про людину. 

Як зберегти пам'ять про померлих близьких — технологічні способи

Як Eternal Reefs створює пам’ятники в океані

Американська компанія Eternal Reefs перетворює кремовані останки людини на штучні океанські рифи, на яких зростають корали та інші морські тварини. Рифи створюють з екологічного бетону разом із прахом померлого. Надалі вони стають середовищем існування морського життя та допомагають захистити берегову лінію.

Читайте також: Існує популярна думка, що кількість людей, які зараз живуть на Землі, вже перевищила кількість усіх померлих за всю історію людства. Звучить правдоподібно — але насправді це дуже далеко від істини.

Цікаво, що засновники компанії спершу розвивали продукт не у death tech: у 1980-х вони часто займались дайвінгом у Флориді. За роки дайвінгу вони побачили значне погіршення та деградацію рифів, тому почали розробляти штучні конструкції, які стануть придатними для їх відновлення.  

З 1992 по 1998 рік компанія реалізувала понад 5 тис. проєктів, встановила 750 тис. рифових куль у 70 країнах. А у 1998-у тесть одного із засновників заповів, щоб його останки помістили на риф.  

Вартість таких рифів — від $5 тис. до $9 тис. Також родина може замовити додавання пам’ятних речей, залишити відбитки рук або бронзову табличку та супроводжувати встановлення рифу в океан. Для військовослужбовців передбачені окремі почесті та розміщення прапора

«На могилі моїй посадіть молоду яворину» або ж біоперетворення останків

Чимало компаній пропонують послуги, за якими останки тіла використають як добриво. Наприклад, американська Recompose використовує мікроорганізми для розкладання тіла протягом 30 днів, у результаті вони стають основою для лісового ґрунту.  

Австралійська Capsula Mundi пропонує біологічно розкладані похоронні капсули, які висаджують у землю разом із насінням дерева. Дерево виростає з капсули, створюючи живий меморіал загиблому. Капсули продають по всьому світу.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Розвіяти останки у космосі 

Чимало людей прагнуть перетворитись на зоряний пил після смерті. Компанії Celestis та Elysium Space виконують їхнє бажання та відправляють прах на орбіту навколо Землі, на Місяць або навіть у глибокий космос. Щоправда, зазвичай кремовані останки важать від 2 до 4 кг, тому у космос запускають невелику порцію у 1-7 грамів. Ця послуга особливо популярна в астронавтів, астрономів та знаменитостей, зокрема, акторів серіалу «Зоряний шлях». Ціни — від $3 до $13 тис.

Американський астроном Юджин Шумейкер — єдина людина. похована на Місяці

Посмертні архіви  

Зберегти пам’ять після можуть прагнути як і люди за життя, так і їхні близькі після смерті особи. 

Для того щоб створити собі посмертну епітафію чи залишити повідомлення нащадкам та друзям, можна використовувати сервіси на кшталт My Wonderful Life. Компанія зберігає інформацію про те, як ви хочете провести свій похорон, дозволяє створити медіаісторію власного життя та навіть пропонує «поради та ідеї для натхнення». Інший сервіс, Afternote, позиціює себе як надійне сховище даних про ваше життя та можливість залишити листа близьким.  

Компанія Lean Mean Fighting Machine мала дивнішу ідею: у 2013 році вона планувала використати штучний інтелект для проєкту LivesOn. Він мав дозволити «твітити» навіть після смерті. Але з невідомих причин проєкт згорнули того ж року. 

Як український проєкт Inheart вшановує памʼять про померлих

Платформа Inheart призначена для тих, хто хоче зберегти спогади про померлу людину. Окрім сторінки, сервіс гравіює код пам'яті, який можна розмістити на пам'ятнику, будинку або зберігати у себе. Там будуть дані про точне місце поховання. 

За словами творця платформи Олександра Сидорова, ідея виникла у 2017 році, коли він втратив найближчу людину й усвідомив нетривкість спогадів. 

SPEKA поставила кілька запитань засновнику сервісу.

Як виникла ідея проєкту? 

Олександр Сидоров: Через кілька років після смерті близької людини настав час встановлювати постійний пам'ятник. Це неприємний, рутинний шлях, який, на жаль, доводиться пройти майже кожному. 

Людина живе довге цікаве життя, але після неї залишається лише гранітний камінь, ім'я, фотографія й дати. Я думав про те, як можна розповісти про людину більше. Про досвід, про щасливі історії, її поради та спадщину. 

Заглибившись, я зрозумів, що проблем більше: 

  • Фізичні фотографії недовговічні. Вони вицвітають, губляться під час переїздів. 
  • Якщо хтось із друзів померлого не зміг бути присутнім на похороні, він навряд чи зможе знайти поховання самостійно. Наші кладовища не мають зрозумілої навігації, на це можуть піти години. 
  • У цих же друзів можуть зберігатися знімки, про які сім'я може не підозрювати, але які були б доречними у сімейному архіві. 
  • Активність у соціальних мережах може сказати про людину більше, ніж будь-що інше, але ми рідко звертаємо увагу на цифровий слід.

Наскільки популярною є послуга? Скільки профілів створено?

Зараз у компанії 150 користувачів та 40 сторінок пам’яті. Деякі люди не закінчують створення сторінки пам'яті, адже це трудомісткий процес (потрібно оцифрувати всі знімки, дізнатися у родичів про деталі життєвого шляху тощо).

Приклад, конструктора сторінки пам'яті на платформі Inheart

Що відбувається, якщо двоє людей створюють публічні сторінки про людину, дані у яких взаємосуперечні?

Ми передбачили валідацію даних. Наприклад, якщо ПІБ та дати збігаються повністю, ми попереджаємо, що сторінку пам'яті для цієї людини вже створили, якщо сторінка публічна. Тоді її можна доповнити або створити приватну для себе. 

Що робити, якщо власник профілю також помер? Яка тоді його доля?

Проблема тут юридична. Якщо користувач реєструється у нашому сервісі, він погоджується з умовами оферти.

Коли користувач сервісу помирає, створені ним сторінки пам'яті можна передавати «у спадок». Для цього потрібно, щоб користувач визначив, кому він зможе довірити та передати доступ.

Ми працюємо над тим, щоб це можна було робити через платформу, але поки що на стадії MVP ця турбота лежить на користувачах.