Окситоцин виявився не важливим для закоханості та соціальних зв'язків

2 хвилин читання

Нове дослідження вчених Каліфорнійського університету в Сан-Франциско показало, що рецептор окситоцину, гормону, який вважають потрібним для формування соціальних зв'язків, може не відігравати тієї критичної ролі, яку йому приписували вчені останні 30 років, повідомляє Eurekalert.

У дослідженні, опублікованому 27 січня 2023 року в  журналі Neuron, науковці виявили, що лугові полівки розмножуються без рецепторів окситоцину і демонструють таку ж моногамну поведінку у спаровуванні, прихильності та вихованні, як і звичайні полівки. Крім того, самки без рецепторів окситоцину народжували і виробляли молоко, хоча і в меншій кількості, ніж звичайні самки полівок. 

Результати показують, що біологія, що лежить в основі парних зв'язків і батьківства, не продиктована лише рецепторами окситоцину, який іноді називають гормоном кохання.

Підписуйтеся на наші соцмережі

«Це дослідження свідчить, що окситоцин, ймовірно, є лише частиною набагато складнішої генетичної програми», — зазначив керівник дослідження Девананд Манолі.

Читайте також: Рослинна біосфера Землі неминуче загине через 1,35–1,87 мільярда років через критичне нагрівання Сонця або стрімке падіння рівня вуглекислого газу (CO2). Тривимірне кліматичне моделювання показало, що залежно від швидкості геологічних процесів, останні рослини на планеті зникнуть або від глобальної температури у 65°C, або від «вуглецевого голодування».

Протягом останнього десятиліття великі надії покладали на клінічні випробування з використанням окситоцину для лікування захворювань, що заважають встановлювати людям соціальні зв'язки.

Дослідники із Сан-Франциско заявили, що їхнє дослідження переконливо свідчить про те, що поточна модель (один шлях або молекула, відповідальна за соціальну прихильність) є надто спрощеною.

«Якщо ми зможемо знайти ключовий шлях, який опосередковує поведінку прив'язаності, то зможемо здійснити прорив у лікуванні та полегшенні симптомів аутизму, шизофренії та багатьох інших психічних розладів», — наголосив один із авторів дослідження нейробіолог Нірао Шах.