Знищені склади та мільярдні збитки: до чого призведе дефіцит ліків в Україні

З початком осені 2026 року російська армія розпочала цілеспрямоване полювання на ключові фармацевтичні склади та заводи в Україні. Масовані удари по логістичних центрах та виробництвах спровокували серйозне занепокоєння щодо можливого дефіциту життєво необхідних препаратів.

Редакція SPEKA розібралася, наскільки критичною є ситуація на ринку та чи варто українцям робити домашні запаси медикаментів. Ми проаналізували останні атаки на інфраструктуру, поспілкувалися з представниками МОЗ та запитали думку фахівців із лікарської практики.

Хронологія терору: як нищать фармінфраструктуру

Починаючи з вересня 2026 року, кількість цілеспрямованих ударів рф по складах із ліками та заводах зрівнялася з усіма попередніми роками війни. Вересень та жовтень стали найважчими місяцями для галузі, оскільки під атаки потрапили найбільші логістичні вузли та потужності виробників.

Найбільш руйнівним виявився початок осені. 3 вересня ворог повністю знищив комплекс «Біокон» на Київщині, де зберігався тримісячний запас імпортних медикаментів для всієї країни, а збитки сягнули 15 млрд грн. 

Надалі атаки перетворилися на систематичний терор — під удари балістики та дронів потрапили ключові вузли ринку:

В інших регіонах ситуація є не менш складною. Загалом знищення логістики набуло вражаючих масштабів: за даними ВООЗ, з початку 2026 року щонайменше 15 атак зачепили склади з медичними гуманітарними вантажами.

Офіційна позиція МОЗ: чи варто очікувати дефіциту та куди зникли ліки

Щоб об'єктивно оцінити масштаби загрози, редакція SPEKA звернулася з офіційним запитом до Міністерства охорони здоров'я України. У відомстві запевняють, що системного дефіциту лікарських засобів в Україні наразі немає, хоча логістичний ланцюг і зазнав відчутного удару.

За даними постійного урядового моніторингу, що охоплює понад 10 тисяч аптек, на сьогодні 97,4% з переліку найзатребуваніших препаратів (1000 позицій) залишаються доступними щонайменше в кожній десятій аптеці у всіх областях.

Якщо ж виникає локальна нестача певної торгової назви через пошкодження складів, на її усунення та завезення нових партій потрібно від 2-3 тижнів до 2-3 місяців.

Яскравим прикладом таких тимчасових труднощів стала ситуація з оральними контрацептивами, зокрема з популярним препаратом «Джаз Плюс». За словами представників МОЗ:

Для мінімізації наслідків атак Уряд значно спростив правила гри на ринку. Зокрема, компанії отримали дозвіл залучати складські приміщення інших ліцензованих підприємств. 

Крім того, готуються життєво необхідні зміни до Постанови КМУ №902, які дозволяють безперебійно продавати ліки, що перебувають на етапі перереєстрації, протягом 6 місяців.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Також Держлікслужба спростила імпортний контроль, замінивши обов'язковий фізичний огляд на візуальний контроль серій за фотоматеріалами.

Самі ж виробники підтверджують, що швидкість повернення ліків на полиці залежить від специфіки препарату. У коментарі для SPEKA представники фармацевтичної компанії «Дарниця» пояснюють: втрата запасів означає необхідність заново пройти весь шлях від виробництва нової партії до її доставки в аптеку.

Ажіотаж на ліки: що кажуть провізори в аптеках

Поки міністерство оперує глобальною статистикою, в аптеках ситуація виглядає більш напруженою. Пацієнти, налякані новинами про палаючі склади, часто намагаються скупити препарати на кілька місяців вперед.

Аліна Вишковська, завідувачка однієї з аптек мережі «АНЦ», відверто розповідає про локальні труднощі з певними категоріями медикаментів. За її словами, масової паніки немає, але відчувається брак специфічних препаратів для серцево-судинної та ендокринної систем.

Саме ажіотажний попит створює додаткове навантаження на систему постачання. Коли люди починають розкуповувати ліки упаковками, запаси швидко вичерпуються навіть у тих регіонах, де склади працюють безперебійно.

Виробники також закликають українців до раціональності. У «Дарниці» наголошують, що для хронічних хворих планування потреб не має перетворюватися на панічне скуповування:

Щоб розвантажити класичні аптечні мережі та знайти потрібний препарат, у компанії нагадують про альтернативні точки продажу. Сьогодні ліки представлені на полицях АЗК та у сервісі «Укрпошта.Аптека», де також можна законно придбати препарати за рецептом.

Погляд зсередини: що кажуть лікарі та як ситуація б'є по пацієнтах

Водночас у медичній спільноті ситуацію бачать під дещо іншим кутом — через призму доступності лікування безпосередньо у кабінеті терапевта.

Віктор Корогод, виконавчий директор Української асоціації лікарів загальної медичної практики, в ексклюзивному коментарі для SPEKA наголошує, що головна проблема сьогодні — це розірвана комунікація між аптеками та лікарями.

За словами фахівця, терапевт, який сьогодні 80% часу витрачає виключно на роботу з цифровими медичними системами, просто не має часу обдзвонювати довколишні аптеки. Пацієнт приходить із рецептом, не знаходить потрібного найменування, і часто провізори самостійно «міняють шило на мило». Така практика без участі лікаря може призводити до непередбачуваних побічних ефектів.

Набагато гострішою, за словами пана Корогода, є проблема забезпечення спеціальними знеболювальними для важкохворих. Знищення логістики лише посилило давню системну кризу в регіонах:

Чи вистачить українцям грошей на лікування та те брати ліки, які зникли з полиць

Безперервні атаки на склади суттєво тиснуть не лише на наявність, а й на ціни. За даними Retailers.ua, лише за кінець літа дешеві та масові генерики помітно додали у вартості: «Анальгін» подорожчав на 37%, а «Цитрамон» — на 29,5%.

Фармвиробники змушені постійно змінювати логістичні маршрути, поспіхом орендувати нові приміщення та закладати у вартість ризики знищення товару.

У компанії «Дарниця» підтверджують: собівартість ліків сьогодні критично залежить від зовнішніх обставин, на які заводи не можуть вплинути.

Водночас там наголошують, що собівартість виробництва не дорівнює кінцевій ціні на касі, адже фінальний цінник для споживача формується ще й з урахуванням цінової політики конкретної аптечної мережі.

А що робити, якщо з продажу зникає специфічний препарат, який практично не має прямих аналогів?

Наприклад, відомий засіб від тиску «Хомвіотензин» ціна якого становина 400-500 грн, зараз доводиться замовляти виключно з-за кордону за утричі вищою ціною. За словами Віктора Корогода, деякі препарати можуть бути відсутніми на ринку деякий час. У таких випадках панікувати не варто, адже сучасна медична практика передбачає гнучку зміну тактики лікування.

Тобто зниклий з аптек препарат ніколи не є єдиним рішенням проблеми. Завжди існує дієве альтернативне лікування, і лікар має право виписати електронний рецепт на інші засоби, які входять до затверджених стандартів. Головне — приймати рішення про заміну виключно в кабінеті фахівця, а не спираючись на поради провізорів.

Крім цього, держава частково компенсує вартість препаратів за програмою «Доступні ліки».

Можливості нарощувати або зменшувати виробництво ліків для хронічних пацієнтів у наших фармгігантів — «Фармак», «Дарниця», «Лекхім», «Здоров'я» — є, із цим проблем немає. Проте, на думку директора Асоціації, ключовою проблемою ринку залишається не фізична відсутність ліків, а порожні гаманці населення.

Що робити пацієнтам у разі відсутності препарату

Український фармацевтичний ринок увійшов у глибоку осінь 2026 року з безпрецедентними втратами складської інфраструктури. Проте тотальний колапс галузі не загрожує: великі вітчизняні виробники зберігають здатність покривати до 90% потреб пацієнтів із хронічними хворобами, а МОЗ оперативно адаптує законодавство під виклики війни.

Що робити, якщо ваші ліки зникли з аптек: 4 прості кроки