Зарплати військовим: інфляція, курс і куди вкладати гроші

Військові зарплати давно перестали бути лише рядком у бюджеті. Це питання мотивації, справедливості, інфляції, курсу долара і того, як країна розподіляє гроші під час великої війни. На YouTube-каналі LIGA Бізнес військовослужбовець ЗСУ та ексбанкір Андрій Оністрат пояснив, чому нинішня система виплат демотивує частину армії, куди військовим варто вкладати гроші та чому контрольована девальвація гривні може працювати на користь економіки.

Зарплати військовим і мотивація: чому гроші стали слабким місцем

Андрій Оністрат називає підвищення зарплат військовим «позавчорашнім» питанням. Його логіка проста: з 2022 року система оплати у війську фактично не стала кращою, тоді як ціни помітно зросли.

За оцінкою військовослужбовця й ексбанкіра, побутова інфляція могла відчуватися на рівні 15–25% щороку. Він говорить не про офіційну статистику, а про власне відчуття за щоденними витратами: пальне, продукти, базові послуги. За чотири роки багато з них, за його словами, фактично подорожчали майже вдвічі, тоді як зарплатна модель у війську залишилася майже незмінною.

Саме тому гроші у ЗСУ — це не лише про комфорт. Це сигнал, чи держава справедливо оцінює ризик, втрачений цивільний дохід, час із родиною, здоров’я і відповідальність людини, яка служить. Якщо цей сигнал слабкий, фінансовий чинник працює не як мотивація, а як демотивація.

Зарплати на тилових посадах у ЗСУ: де виникає фінансова несправедливість

Найгостріший розрив — між бойовими й тиловими посадами. У розмові згадується, що в межах реформи для військових на передньому краї звучала сума до 400 000 грн. Але тилові посади, за словами Оністрата, часто оплачуються нижче, ніж робота у цивільному секторі.

Справедливий рівень для корисної тилової роботи він обережно оцінює у 50 000–60 000 грн. Але головне — не просто підняти виплати всім однаково. Система має оцінювати реальну користь людини, її ризик і внесок у результат.

Нова модель зарплат у війську мала б враховувати:

Оністрат пропонує запровадити рейтинг корисності військовослужбовців. Його можна реалізувати через цифрові інструменти, зокрема чатботи або інші прості IT-рішення. Але це не має бути суб’єктивна оцінка за принципом «молодець — не молодець». Потрібна система з кількома джерелами зворотного зв’язку.

Окрема складність — оператори дронів. Не всі вони отримують однакові премії. За словами Андрія Оністрата, рік тому частина фахівців могла мати додаткові 60 000–80 000 грн, але навіть місяць на позиції не гарантує автоматичної «сотки». Ризик залежить від місця роботи: оператор у лінійній бригаді часто ближче до переднього краю, фахівці Сил безпілотних систем можуть бути далі, а команди, що працюють по глибших цілях, — ще далі.

Інфляція в Україні: чи розженуть її зарплати військовим

Підвищення зарплат військовим неминуче впирається в бюджет. У розмові звучить потреба у 110 млрд грн. Варіант з ОВДП Оністрат не вважає повноцінним новим джерелом, бо це запозичення, яке і так працює.

Він бачить два напрями пошуку ресурсу. Перший — переорієнтація податкової системи на роздрібний рівень. Другий — робота держави як фрод-менеджера: не просто карати порушників, а знаходити місця ухилення від податків і змінювати правила так, щоб шахрайство ставало невигідним.

Важливий нюанс — не підвищувати податки різко. Військовослужбовець і ексбанкір застерігає від ідей на кшталт 18% податку на перекази між картками. Така ставка, на його думку, лише створить нові схеми обходу. Натомість він говорить про малі платежі — 0,2% або 0,5%, які не руйнують поведінку людей, але можуть давати бюджету додатковий ресурс.

Щоб підвищення виплат не розганяло інфляцію, Оністрат пропонує змінювати структуру витрат усередині війська. Частину людей, які формально є в системі, але не виконують корисної роботи, можна переводити у батальйон резерву з виплатою близько 600–700 грн. Вивільнені гроші мають іти тим, хто реально виконує бойові або критично важливі задачі.

Інвестиції для військових: куди вкладати зарплату в ЗСУ

Підписуйтеся на наші соцмережі

Коли військовий отримує додатковий дохід, постає інше питання: як не втратити ці гроші. Для тих, хто може відкладати 10 000–20 000 грн на місяць, Андрій Оністрат називає базовим інструментом ОВДП.

Це зрозумілий варіант із дохідністю близько 16–17% річних і без податкових проблем для інвестора. Практична логіка, яку описує Оністрат, виглядає так:

У нерухомості співрозмовник радить дивитися саме на ранню стадію будівництва. Сценарій простий: купити дешевше, дочекатися введення в експлуатацію за рік-півтора, зробити ремонт і далі заробляти на оренді або продажу.

Водночас програми на кшталт «єОселі» можуть виглядати привабливо на папері, але на практиці фінансування часто бракує. Тому військовим варто рахувати не ідеальні умови, а реальні ставки — приблизно 7%, 9% або 11%, залежно від доступного варіанту.

Інвестиційна нерухомість у Буковелі, на думку Оністрата, не є масовим інструментом для військових. Поріг входу високий, а обіцянки 12% річних у валюті виглядають занадто привабливо без ретельної перевірки. Додатковий ризик — сезонність: узимку попит може бути, але влітку завантаження нижче, а системних подій для міжсезоння він не бачить.

Долар, євро і криптовалюта: як військовим зберігати гроші

Валюта залишається звичним способом збереження грошей, але не завжди працює як інвестиція. Оністрат нагадує: інфляція є і в доларі, і в євро. За його оцінкою, вона може становити від 4% до 10% річних.

Тому долар і євро можуть бути короткостроковим захистом, але не джерелом доходу. Дохід дають інструменти, які створюють грошовий потік: оренда, бізнес, прибуток від купівлі активу на ранній стадії та продажу після зростання вартості.

Криптовалюта може бути частиною портфеля, але лише за наявності стратегії. Наприклад, вкладати невеликий відсоток доходу, а не перетворювати курс криптоактивів на щоденне джерело стресу.

Для військового це означає просте правило: гроші краще розподіляти між кількома інструментами, а не вкладати все в один актив. Саме диверсифікація зменшує ризик втрат, якщо один напрям не спрацює.

Онлайн-казино і виплати родинам: куди зникають гроші війни

Фінансова поведінка військових не менш важлива, ніж сам рівень виплат. За словами Оністрата, у лінійних підрозділах значна частина грошей може йти в онлайн-казино. Інша частина — на власне забезпечення: спорядження, речі, побутові потреби. За його відчуттями, на це може припадати приблизно 30%. Решта часто йде родинам — батькам, дітям, близьким.

Він вважає, що доступ військових до онлайн-казино треба обмежувати на рівні IT-рішень. Просвітництво важливе, але без технічного обмеження системного ефекту не буде.

Окрема категорія — виплати родинам загиблих військових. Це великі суми за мірками суспільства, і вони також впливають на попит та інфляцію. Саме ці гроші особливо важливо не втратити через хаотичне споживання.

Можливі напрями для таких виплат:

Але Андрій Оністрат застерігає: малий бізнес часто вимагає роботи 24/7 і не гарантує прибутку. У багатьох випадках це не пасивний дохід, а повноцінна зайнятість.

Економічне бронювання і податки: що має бути прозорим

Питання грошей війни не закінчується армійськими виплатами. Воно впирається у те, як держава збирає податки і хто реально фінансує оборону.

Оністрат підтримує економічне бронювання, але за умови максимальної прозорості. У розмові згадується нова нижня планка зарплати для бронювання — майже 26 000 грн, тоді як раніше йшлося про 21 000 грн.

Його позиція ширша: держава має легалізовувати й виводити з тіні сфери, які працюють у сірих схемах. Це стосується і бронювання, і ринку землі, і інших секторів. За його словами, в Україні близько 30 млн га землі, але менш як 20% земель платять якісь податки.

Ключова ідея — загальне декларування. Усі мають подавати податкові декларації, а сплата податків має бути прозорою і соціально зрозумілою. Корупційні скандали демотивують військових, але це не єдине джерело демотивації. Працює сукупність причин: втома, невизначені строки служби, зарплати, несправедливість і корупція.

Курс долара в Україні і девальвація гривні: чому це може бути корисно

Щодо курсу долара Андрій Оністрат не дає точного прогнозу. Він описує логіку Нацбанку: після тривалого утримання гривні регулятор перейшов до поступової контрольованої девальвації.

Таку девальвацію він оцінює як корисну для економіки, якщо вона підтримує експорт. Сильна штучно утримувана гривня створює перевагу для імпорту: завезти товар стає вигідніше, ніж виробити його в Україні. Помірна девальвація повертає баланс на користь тих, хто створює додану вартість усередині країни.

Саме виробник, який працює в Україні, має бути у фокусі державної політики. Логіка проста: країна має підтримувати тих, хто виробляє, експортує і створює робочі місця, а не лише шукати, як з них зібрати більше податків.

Освіта для військових: у що вкладати після служби

Ще один спосіб інвестувати гроші — освіта. Перший пріоритет, за словами Оністрата, — освіта дітей. Якщо говорити про власне навчання після війська, він називає аграрну освіту, бо земля залишатиметься одним із базових ресурсів України.

Також перспективною є IT-освіта. Але тут є вікове застереження: після 40 років входити в цю сферу складніше, хоча не неможливо. Тому вибір освіти має залежати не від моди, а від віку, досвіду, здібностей і того, як людина планує заробляти після служби.

Практичний висновок для військового простий: освіта має або підсилювати майбутній дохід, або допомагати родині втримати довгострокову якість життя. Саме тому дитяча освіта, аграрні спеціальності та IT виглядають найбільш прикладними напрямами в логіці Оністрата.

Висновок: зарплати військовим — це новий суспільний договір

Дискусія про зарплати військовим швидко виходить за межі одного бюджетного рядка. Вона зачіпає мотивацію, справедливість, інфляцію, курс долара, податки, інвестиційну культуру і довіру до держави.

Підвищити виплати — недостатньо. Потрібно зрозуміти, хто створює реальну бойову або організаційну цінність, хто перебуває в найвищому ризику, де бюджет втрачає гроші через тіньові схеми і як допомогти військовим не просто отримувати дохід, а зберігати та примножувати його.

Гроші війни мають працювати не як тимчасова компенсація, а як частина нової економічної системи. У ній держава чесніше збирає податки, армія справедливіше платить, військові краще управляють доходами, а економіка підтримує тих, хто створює додану вартість в Україні.