Головна Оперативка

Хто вирішує, у якому форматі навчатимуться студенти: пояснення від МОН

22 вересня 2026 18:14 4 хвилин читання

Рішення про те, у якому форматі — очному, змішаному чи дистанційному — вчитися студентам конкретного університету, ухвалює колегіальний орган управління самого закладу, а не МОН. Керівництво вишу враховує безпекову ситуацію в регіоні, стан комунікацій, наявність і місткість укриттів, температурний режим та епідемічну обстановку. Про це йдеться у відповіді Міністерства освіти і науки на запит SPEKA.

Хто вирішує, у якому форматі навчатимуться студенти: пояснення від МОН зображення 1

МОН: рішення про формат навчання у виші ухвалює сам заклад. Фото: Magnific

Чому МОН не може перевести виші на дистанційне навчання

У Міністерстві освіти і науки нагадують: за Законом «Про вищу освіту» університети діють на принципах автономії, а безпосереднє управління здійснює керівник закладу — ректор, президент чи директор.

Читайте також: Хотіли очно — вийшло онлайн: як київські виші почали навчальний рік

Підписуйтеся на наші соцмережі

Права вишу, які визначають його автономію, не можуть бути обмежені іншими законами чи підзаконними актами.

Раніше SPEKA писала, що заклади освіти не належать до об'єктів критичної інфраструктури, тож під час блекаутів знеструмлюються разом із житловими кварталами, і саме тому питання автономного живлення та формату навчання виші вирішують самостійно.

Паралельно з відповіддю редакції МОН надіслало керівникам ЗВО окремий лист №1/17933-26 від 20 серпня 2026 року за підписом заступника міністра Миколи Трофименка — з десятьма рекомендаціями на осінньо-зимовий період 2026/2027 навчального року.

Нагадаємо, взимку минулого сезону через негоду уряд уже рекомендував закладам освіти тимчасово припинити очне навчання.

Що радить МОН вишам на зиму

У листі до керівників ЗВО МОН пропонує:

1
Розглянути ущільнення графіку освітнього процесу — з використанням суботніх днів восени 2026 і навесні 2027 року та можливим продовженням навчання влітку 2027-го (окрім випускних курсів).
2
За потреби переводити заняття, практичну підготовку, контрольні заходи та індивідуальні завдання в дистанційний формат, залишаючи очно лише те, що неможливо якісно провести онлайн.
3
Максимально оцифровувати навчальний контент і забезпечити асинхронне навчання — завантажені лекції, лабораторні практикуми, автономні засоби самоконтролю.
4
Зонувати матеріально-технічну базу: за критичного дефіциту енергії концентрувати навчання, роботу служб і проживання студентів (зокрема сиріт та осіб із ТОТ) у найбільш захищених та енергоефективних будівлях, а невикористовувані площі — тимчасово консервувати.
5
Поетапно переходити від поодиноких генераторів до системних рішень: гібридних сонячних електростанцій, промислових накопичувачів енергії, ДБЖ для серверного та комунікаційного обладнання.
6
Під час аудиторного чи змішаного формату орієнтуватися виключно на розрахункову місткість укриттів, які відповідають мінімальним вимогам для проведення занять.
7
Продовжити модернізацію фонду захисних споруд, перетворюючи їх на укриття подвійного призначення з вентиляцією, автономним освітленням, зв'язком і опаленням.
8
Оптимізувати захист цифрової інфраструктури — регулярно копіювати критичні дані та використовувати надійні хмарні сервіси.
9
Підтримувати контакт із місцевою владою, громадами, бізнесом, закладами культури й спорту щодо оренди або спільного використання приміщень.
10
Інтегрувати психологічний супровід для студентів і працівників для профілактики професійного та навчального вигорання.

Окремо міністерство радить забезпечити локальні системи оповіщення про повітряну тривогу в навчальних корпусах і гуртожитках, а також мати запаси пального, вугілля чи дров для резервного опалення.