Вчені виявили різні форми депресії: чим відрізняється

Міжнародна група дослідників дійшла висновку, що великий депресивний розлад (Major Depressive Disorder, MDD) може складатися щонайменше з трьох біологічно різних підтипів, пише Science Alert. 

Відкриття допомагає пояснити, чому однаковий діагноз часто проявляється зовсім різними симптомами та чому лікування працює не для всіх пацієнтів однаково.

Результати дослідження, яке наразі опубліковане у вигляді препринта на платформі medRxiv, базуються на аналізі генетичних даних понад 460 тис. людей європейського походження.

Одна хвороба — різні симптоми

Сьогодні лікарі діагностують депресію за набором симптомів. Проте одна людина може страждати від безсоння та втрати ваги, а інша — спати по 12 годин на добу й набирати зайві кілограми, отримуючи той самий діагноз.

Саме ця суперечність давно викликала запитання у науковців.

Автори нового дослідження розділили пацієнтів на три групи:

Підписуйтеся на наші соцмережі

Генетика показала несподівані відмінності дпересії

Дослідники виявили 27 генетичних ділянок, пов'язаних із різними формами депресії. Частина з них раніше ніколи не асоціювалася із захворюванням.

Особливо цікавими виявилися результати для підтипу AERS+.

У людей із таким варіантом депресії спостерігався вищий індекс маси тіла, більший ризик метаболічного синдрому, діабету 2 типу, підвищеного рівня глюкози та серцево-судинних захворювань.

Крім того, цей тип депресії був пов'язаний із запальними процесами в організмі та ознаками інсулінорезистентності.

Фактично біологічний профіль таких пацієнтів нагадував людину, яка перебуває на шляху до розвитку метаболічного синдрому.

Інший тип депресії має протилежні ознаки

Підтип AERS-, навпаки, продемонстрував зовсім іншу картину.

Генетичні особливості таких пацієнтів були пов'язані з меншою окружністю талії, нижчим ризиком діабету другого типу та навіть частковими генетичними зв'язками зі шизофренією та нервовою анорексією.

Також вчені помітили різницю в роботі нейронів.

Якщо AERS+ був пов'язаний переважно з інгібіторними нейронами, які пригнічують активність інших клітин мозку, то AERS- більше асоціювався зі збуджувальними нейронами, що активують нервову систему.

Чому це важливо

За оцінками фахівців, великий депресивний розлад хоча б раз у житті переживають близько 10% людей. Водночас захворювання залишається однією з головних причин втрати працездатності та зниження якості життя у світі.

Науковці вважають, що нинішній підхід до лікування часто нагадує універсальне рішення для різних проблем. Пацієнти отримують однакові препарати, хоча біологічні механізми їхньої депресії можуть суттєво відрізнятися.

Нові дані свідчать, що майбутнє лікування депресії може бути значно більш персоналізованим. Замість єдиного підходу лікарі потенційно зможуть враховувати генетичний профіль, особливості обміну речовин та супутні захворювання конкретного пацієнта.