Вчені винайшли імплант, що лікує депресію

2 хвилин читання

Невеликий імплант допоміг пацієнтам із сильною депресією, що не піддавалася лікуванню, суттєво покращити якість життя. У частини пацієнтів ефект тривав щонайменше два роки. Про це свідчать результати масштабного клінічного дослідження RECOVER, повідомляє ScienceDaily.

Вчені винайшли імплант, що лікує депресію. Фото: Deposit Photos

У США приблизно кожен п’ятий дорослий протягом життя стикається з важкою депресією. Для близько третини пацієнтів стандартні методи лікування — антидепресанти та психотерапія — не дають належного ефекту. Такий стан може тривати десятиліттями.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як імплант може перемогти депресію?

Читайте також: Нове дослідження Колумбійського університету показало, що у людей із великим депресивним розладом може порушуватися процес утворення нових нейронів у гіпокампі, пише ScienceDaily.

Нове клінічне випробування показало, що стимуляція блукаючого нерва (VNS) може стати ефективною альтернативою для найважчих пацієнтів. Йдеться про імплант, який передає контрольовані електричні сигнали до лівого блукаючого нерва — одного з ключових каналів зв’язку між мозком і внутрішніми органами.

У дослідженні RECOVER взяли участь майже 500 пацієнтів у 84 медичних центрах США. У середньому вони жили з депресією 29 років і раніше марно випробували приблизно 13 методів лікування, зокрема електросудомну терапію та транскраніальну магнітну стимуляцію. Майже 75% учасників через тяжкий стан не могли працювати.

Результати показали, що серед пацієнтів, які отримували активну стимуляцію з початку дослідження, 69% продемонстрували клінічно значуще покращення вже за рік. Понад 80% із тих, хто відчув позитивний ефект через 12 місяців, зберегли або навіть покращили свій стан протягом двох років. У групі з найкращою відповіддю на лікування 92% пацієнтів продовжували відчувати користь через 24 місяці.

Особливо показовим стало те, що понад 20% учасників через два роки перебували у стані ремісії, тобто їхні симптоми зменшилися настільки, що вони могли нормально функціонувати у повсякденному житті.