Вчені спростували одну з найдавніших звичок людей
Десятиліттями антропологи вважали, що невеликі борозни на зубах давніх людей є доказом використання зубочисток. Такі сліди знаходили на зубах неандертальців та інших представників роду Homo, а саму звичку навіть називали однією з найстаріших у людській історії, повідомляє Science Daily.
Однак нове дослідження ставить цю теорію під сумнів. Виявилося, що схожі борозни зустрічаються й у диких приматів, які ніколи не користувалися зубочистками.
Що знайшли вчені
Дослідники проаналізували понад 500 зубів представників 27 видів приматів — як сучасних, так і викопних. До вибірки увійшли горили, орангутани, макаки, колобуси та інші види.
Усі тварини жили в дикій природі, тому на їхні зуби не могли впливати зубні щітки, газовані напої чи перероблена їжа.
Під час аналізу вчені шукали пошкодження в ділянці шийки зуба — місці між коронкою та коренем. Для цього використовували мікроскопи, тривимірне сканування та вимірювання втрати тканин.
Борозни виявилися не лише людською особливістю
Приблизно у 4% досліджених приматів були виявлені борозни, дуже схожі на ті, які раніше трактували, як сліди використання зубочисток у давніх людей.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Деякі з них навіть мали характерні подряпини та звужену форму, які вважалися прямими доказами механічного чищення зубів.
На думку авторів роботи, такі сліди можуть виникати природним шляхом через:
- пережовування жорсткої їжі;
- потрапляння піску або дрібних абразивних частинок у їжу;
- специфічні способи обробки рослин зубами;
- вплив кислот із фруктів.
Це означає, що сам факт наявності борозни більше не можна автоматично вважати доказом використання інструментів.
Проблема, яка може бути унікальною для людей
Ще цікавішим стало інше відкриття.
Науковці не знайшли серед понад 500 приматів жодного випадку так званої абфракції — клиноподібного пошкодження зуба біля ясен.
Такі дефекти добре знайомі сучасним стоматологам і зустрічаються у людей доволі часто. Вони виглядають як глибокі V-подібні заглиблення біля основи зуба.
Зазвичай їх пов’язують із:
- надмірно сильним чищенням зубів;
- скреготінням зубами;
- вживанням кислих напоїв;
- особливостями сучасного харчування.
Попри потужні щелепи та жорсткі раціони, жоден із досліджених приматів таких ушкоджень не мав.
Як сучасне життя змінює наші зуби
Дослідники вважають, що абфракція може бути ще однією проблемою, яка виникла через сучасний спосіб життя.
Подібно до зубів мудрості, що неправильно прорізуються, або порушень прикусу, ці дефекти майже не зустрічаються в диких приматів, але стали звичними для людей.
Це може свідчити про те, що наші зуби еволюційно не повністю пристосовані до сучасного харчування, оброблених продуктів і звичок догляду за ротовою порожниною.
Чому це важливо
Дослідження має значення не лише для антропології, а й для стоматології.
Для науки про еволюцію воно демонструє, що не кожен слід на викопних рештках є доказом культурної поведінки. Частина ознак може виникати природно.
Для медицини результати показують, наскільки сильно сучасний спосіб життя впливає на здоров’я зубів і чим люди відрізняються від своїх найближчих родичів у тваринному світі.
Вчені планують продовжити дослідження на більшій кількості приматів, щоб краще зрозуміти, які зміни зубів є наслідком еволюції, а які — результатом сучасної цивілізації.