Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

В Україні найбільше бракує електриків, зварників і токарів: які професії опинилися в дефіциті у 2026 році

Підписатися на нас
0
6 хвилин читання

Український ринок праці у 2026 році відчуває найбільший дефіцит кваліфікованих робітників. Роботодавцям складно знайти електромонтерів, слюсарів, зварників, токарів та операторів верстатів із програмним керуванням. Водночас серед інженерів і технічних службовців кількість вакансій дещо скоротилася порівняно з минулим роком.

В Україні найбільше бракує електриків, зварників і токарів: які професії опинилися в дефіциті у 2026 році зображення 1 В Україні найбільше бракує електриків, зварників і токарів

Про це йдеться у відповіді Державного центру зайнятості на запит SPEKA. Дані охоплюють січень-вересень 2026 року.

Яких працівників найбільше бракує роботодавцям

За даними Державної служби зайнятості, найбільший кадровий дефіцит спостерігається серед представників робітничих професій. Найчастіше роботодавці шукають:

  • електромонтерів, електриків і слюсарів-електриків;
  • слюсарів-сантехніків та фахівців з аварійно-відновлювальних робіт;
  • електрогазозварників і зварників;
  • токарів і фрезерувальників;
  • операторів верстатів із програмним керуванням;
  • водіїв навантажувачів;
  • машиністів екскаваторів;
  • монтерів колії;
  • монтажників радіоелектронної апаратури;
  • столярів і верстатників деревообробних верстатів;
  • слюсарів з ремонту транспортних засобів і рухомого складу.

Окремо центр зайнятості відзначає значний дефіцит лікарів. Зокрема, бракує сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів.

Показовою є різниця між кількістю вакансій і зареєстрованих шукачів роботи. Станом на початок жовтня найбільше перевищення кількості пропозицій над чисельністю кандидатів фіксували саме серед електромонтерів, слюсарів-сантехніків, водіїв навантажувачів, токарів, операторів верстатів із програмним керуванням та інших технічних спеціалістів.

Натомість надлишок шукачів роботи порівняно з кількістю вакансій спостерігався серед продавців, кухарів, прибиральників, бухгалтерів, економістів, касирів і помічників вихователів.

Попит на інженерів і технічних спеціалістів не зріс

Підписуйтеся на наші соцмережі

Попри дефіцит кваліфікованих робітників, статистика Державної служби зайнятості не свідчить про загальне зростання кількості вакансій для інженерів та технічних службовців.

Упродовж січня-вересня 2026 року роботодавці повідомили службу зайнятості про 350 тис. вакансій – стільки ж, скільки за аналогічний період торік.

З них:

  • 5,5 тис. вакансій припадало на інженерів різних спеціалізацій. Це на 200 менше, ніж за січень-вересень 2025 року, коли було 5,7 тис. пропозицій.
  • 19,5 тис. вакансій стосувалися технічних службовців. Роком раніше їх було 19,9 тис.

Кількість вакансій у переробній промисловості також практично не змінилася. За дев'ять місяців 2026 року роботодавці подали 61,5 тис. таких пропозицій.

Ці показники не означають, що потреба в технічних кадрах відсутня. Навпаки, розрив між вакансіями та кількістю кандидатів свідчить про складність пошуку людей із конкретними робітничими навичками. Тобто проблема полягає не лише в кількості робочих місць, а й у відповідності кваліфікації кандидатів вимогам роботодавців.

Понад 56 тисяч українців пройшли професійне навчання

Один зі способів подолання кадрового дефіциту – перенавчання дорослих і підготовка фахівців за професіями, на які є попит.

За даними Державної служби зайнятості, у січні-вересні 2026 року до професійного навчання за її сприяння залучили 56,9 тис. громадян. Із них 42,6 тис. були зареєстрованими безробітними.

Зокрема, 29,1 тис. людей навчалися у центрах професійно-технічної освіти служби зайнятості. Загалом у її системі працюють вісім таких центрів – у Дніпропетровській, Одеській, Рівненській, Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Сумській та Харківській областях.

Вони пропонують навчання за 98 ліцензованими робітничими професіями та понад 410 програмами підвищення кваліфікації.

Серед найпопулярніших напрямів – електрогазозварювання, кулінарія, водіння автотранспорту, тракторна справа, електромонтаж, швейна справа та робота на деревообробних верстатах. Також українці опановують професію оператора верстатів із програмним керуванням.

За інформацією служби зайнятості, після завершення навчання близько 90% слухачів працевлаштовуються за здобутою професією.

Хто може отримати ваучер на безоплатне навчання

Окремий інструмент професійної перепідготовки – ваучери на навчання. Це документи, які дають визначеним категоріям громадян можливість безоплатно здобути нову професію або підвищити кваліфікацію.

У 2026 році максимальна вартість ваучера становить 33 280 грн. Навчання можна пройти за 100 професіями та 61 спеціальністю, затвердженими для цієї програми.

За січень-вересень ваучери отримали 8,5 тис. українців. Найчастіше їх використовували для навчання за напрямами медсестринства, психології, медицини й освіти, а також для опанування професій водія, тракториста, кухаря, екстреного медичного техніка, соціального робітника, сапера, електрогазозварника та електромонтера.

У службі зайнятості також повідомили про зміну правил отримання ваучерів. Серед нововведень – необхідність надати рекомендаційний лист від роботодавця, а також вибирати заклад освіти через реєстр Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Крім того, для підтвердження освіти можна використовувати електронні документи з «Дії» або ЄДЕБО, а професійні навички – підтверджувати сертифікатом кваліфікаційного центру.

Жінок навчають професій, у яких традиційно переважали чоловіки

З 2025 року в Україні діє експериментальна програма, яка дозволяє жінкам безоплатно опановувати професії, де традиційно працювали переважно чоловіки. Її мета – допомогти роботодавцям закривати вакансії у сферах із нестачею персоналу.

Навчання передбачене за 31 професією. Серед популярних напрямів – операторка деревообробних верстатів, трактористка, водійка навантажувача, електрогазозварниця, операторка верстатів із програмним керуванням та операторка котельні.

Обов'язковою умовою програми є працевлаштування жінок після завершення навчання. Від початку її роботи до участі долучилися 1,7 тис. українок.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі