Усього кілька порушників можуть спровокувати хаос у цілій групі

Люди можуть частіше порушувати правила, якщо бачать, що це роблять інші. Причому іноді достатньо кількох осіб, які ігнорують обмеження або заходять далі за інших, щоб поведінка почала змінюватися в усій групі, повідомляє Science News.

Такого висновку дійшли дослідники, які вивчали, як люди реагують на порушення правил іншими учасниками. Результати дослідження опублікували 21 жовтня 2026 року в науковому журналі Proceedings of the Royal Society B. Про роботу повідомило видання Science News.

Експеримент показав, що люди частіше відхилялися від правил, коли дізнавалися, що так учинив попередній учасник із подібними політичними поглядами. Комп’ютерне моделювання також продемонструвало, що невелика кількість людей, схильних до дедалі серйозніших порушень, може суттєво впливати на поведінку групи.

Водночас дослідники наголошують: реальна поведінка людей залежить не лише від прикладу оточення, а й від соціальних норм, можливих покарань та інших обставин.

Як науковці перевіряли, чи передається порушення правил

Дослідники на чолі з психологом Лукасом Моллеманом з Амстердамського університету залучили до онлайн-експерименту 750 учасників зі США. Приблизно половина з них ідентифікувала себе як прихильники демократів, а інша половина — республіканців.

Експеримент проводили за тиждень до президентських виборів у США 2024 року. Такий контекст дав змогу перевірити, чи впливають політичні погляди людей на те, як вони наслідують поведінку інших.

Учасникам показували анімовану зірку, яка рухалася вздовж ряду зі 100 квадратів. Їм потрібно було вибрати квадрат, який світився найяскравіше. Правильна відповідь зазвичай була приблизно посередині ряду, але за вибір квадратів праворуч учасники отримували більше грошей. Найправіший квадрат приносив суму, еквівалентну приблизно 1,30 долара.

Таким чином, дослідники створили ситуацію, у якій дотримання правил суперечило фінансовій вигоді. Щоб заробити більше, учасникам потрібно було обирати варіанти, які відхилялися від правильного рішення.

Після початкового етапу люди повторювали завдання кілька разів. Перед кожною спробою їм показували інформацію про попереднього учасника, зокрема його політичні погляди та схильність дотримуватися правил.

Це дало змогу перевірити, як поведінка інших впливає на рішення людини та чи має значення те, наскільки вона відчуває близькість до попереднього учасника.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Коли порушення правил починає поширюватися

Найпомітніший результат стосувався ситуацій, коли люди дізнавалися, що учасник із подібними політичними поглядами проігнорував правила заради більшої винагороди.

Без додаткової інформації про поведінку інших учасники обирали найправіший квадрат приблизно у 23% випадків. Коли ж вони дізнавалися, що так учинив політичний однодумець, цей показник зростав майже до 40%.

Інакше кажучи, інформація про порушення правил іншою людиною помітно змінювала рішення учасників. Приклад того, хто отримав більшу вигоду завдяки відхиленню від правил, міг зробити аналогічний вибір привабливішим.

Водночас дослідники не виявили настільки ж вираженого ефекту від дотримання правил. Люди, які завжди грали за правилами, не обов’язково спонукали інших наслідувати їх, навіть якщо ті мали схожі політичні погляди.

Це важлива відмінність: у межах експерименту приклад порушника впливав на поведінку сильніше, ніж приклад людини, яка дотримувалася правил.

Проте результати не означають, що всі люди схильні порушувати правила або що такий ефект однаково проявляється в будь-якій ситуації. Експеримент перевіряв конкретний тип поведінки в умовах фінансового стимулу.

Як кілька людей можуть вплинути на цілу групу

Наступним етапом стало комп’ютерне моделювання. Дослідники створили цифрові моделі поведінки всіх 750 учасників і змусили їх взаємодіяти в групах по 100 осіб.

У моделі враховували, як люди змінювали свої рішення після спостереження за іншими. Особливу увагу приділили невеликій групі учасників, які не просто повторювали порушення, а були схильні заходити далі за попереднього порушника.

Таких людей було трохи більше ніж 4% від загальної кількості учасників. За результатами моделювання, у певних сценаріях вони могли поступово підштовхнути всю групу до значно сильнішого відхилення від правил.

Однак результат залежав від складу групи. Якщо в моделі зберігалася приблизно така сама частка людей, які послідовно дотримувалися правил, як і в початковому експерименті, загальний рівень порушень стабілізувався на проміжному рівні.

Отже, важливе значення має не лише кількість порушників, а й те, як інші учасники реагують на їхню поведінку. Група може рухатися в бік дедалі більшого порушення правил, але це не є неминучим результатом.

Варто також враховувати, що комп’ютерна модель відтворювала поведінку учасників експерименту. Вона не доводить, що невелика група порушників обов’язково спричинить аналогічні зміни в реальному суспільстві.

Чому люди наслідують тих, хто порушує правила

Один із можливих механізмів полягає в тому, що люди сприймають поведінку інших як сигнал про те, що в певній ситуації дозволено або прийнятно.

Якщо людина бачить, що хтось порушив правило й отримав винагороду без видимих негативних наслідків, вона може вирішити, що ризик невеликий. Якщо порушник ще й належить до групи, з якою людина себе ототожнює, його поведінка може здаватися більш прийнятною.

У дослідженні йдеться про ситуацію, де фінансова вигода була безпосереднім стимулом. Але автори вважають, що результати можуть допомогти краще зрозуміти ширші явища — від масового перевищення швидкості на дорогах до ситуацій, у яких мирні протести переростають у насильство.

Це не означає, що механізм у всіх таких випадках однаковий. У реальному житті на поведінку впливають значно більше чинників: соціальне оточення, відчуття безкарності, суспільні норми та реакція влади.

Економіст поведінки Юджин Дімант з Пенсильванського університету, який не брав участі в дослідженні, зауважив, що для розуміння соціального поширення поведінки потрібно враховувати також покарання та норми, які стримують порушення.

Чи означає це, що погана поведінка завжди перемагає

Результати дослідження показують, що порушення правил може поширюватися через наслідування, але не доводять, що воно завжди переважає дотримання правил.

В експерименті учасники ухвалювали рішення в спрощеній ситуації, де фінансова винагорода за відхилення від правил була очевидною. У повсякденному житті люди можуть зважати на репутацію, відповідальність, можливе покарання та наслідки своїх дій для інших.

Крім того, комп’ютерне моделювання показало, що присутність людей, які послідовно дотримуються правил, може стримувати загальне поширення порушень.

Головний висновок роботи полягає в тому, що поведінка невеликої кількості людей іноді має непропорційно великий вплив на групу. Якщо порушення приносять видиму вигоду й не мають очевидних наслідків, інші можуть почати сприймати їх як прийнятний спосіб дії.

Водночас для розуміння того, як цей механізм працює за межами експерименту, потрібні подальші дослідження, які враховуватимуть реальні соціальні умови та наслідки людських рішень.