Україна використала мережу дронів-ретрансляторів для удару по Керченському мосту без Starlink – FT

5 хвилин читання

Українські військові застосували під час операції проти Керченського мосту власну мережу зв’язку, яка дозволяла передавати відео з дронів у режимі реального часу та коригувати їхній маршрут на сотнях кілометрів. За даними Financial Times, система працювала без терміналів Starlink і стала однією з ключових технологічних новацій операції.

Україна використала мережу дронів-ретрансляторів для удару по Керченському мосту без Starlink 

Про це пише Financial Times.

Мережа складалася з безпілотників зі спеціальними станціями зв’язку. Вони виконували роль ретрансляторів – передавали сигнал між операторами, ударними дронами та ракетами. Завдяки цьому пілоти могли бачити відео під час польоту й змінювати напрямок руху апаратів, а не покладатися лише на заздалегідь задані координати.

Читайте також: Серед зброї, якою Україна атакувала Керченський міст, був Ан-197 — нова реактивна версія ударного дрона «Лютий». Про це повідомили в Офісі президента.

Як працювали «летючі модеми»

Як пише Financial Times, операція стала завершальним, сьомим етапом багатотижневої кампанії. Перед основним ударом українські сили послідовно послаблювали російську оборону, зокрема знищували засоби протиповітряної оборони, радари та системи радіоелектронної боротьби.

У фінальну ніч до атаки залучили хвилі безпілотників і ракет. Серед них були українські крилаті ракети FP-5 «Фламінго», які розробляє компанія Fire Point. Видання повідомляє, що ракети мають бойову частину масою 1200 кг і можуть розвивати швидкість до 950 км/год.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Важливу роль відігравав не лише сам ударний засіб, а й можливість підтримувати з ним зв’язок протягом усього польоту. Дрони-ретранслятори формували повітряну мережу, через яку оператори отримували відео та могли передавати команди на значній відстані.

Раніше українські далекобійні безпілотники часто використовували за принципом «запустив і забув»: оператори задавали координати, після чого апарат летів на автопілоті. Змінити маршрут під час польоту або оперативно відреагувати на дії російської ППО було складно. За словами співрозмовників FT, через це значну частину таких дронів збивали.

Нова система дала змогу підтримувати керування під час польоту та точніше підводити засоби ураження до цілей. Зокрема, оператори могли коригувати маршрут з урахуванням російської протиповітряної оборони.

Чому Україна відмовилася від Starlink

Для операції українські підрозділи свідомо не використовували Starshield – військову версію супутникової системи Starlink. За інформацією FT, останніми тижнями її роботу для українських військових обмежували.

Один із бійців підрозділу розповів виданню, що швидкість з’єднання Starshield понад тиждень була обмежена приблизно 161 км/год. Для цієї операції потрібен був значно швидший канал зв’язку. Президент Володимир Зеленський також заявляв, що українська сторона не отримала пояснень щодо нових обмежень від Пентагону, Білого дому чи SpaceX.

Це змусило українські підрозділи покладатися на власну систему зв’язку. Водночас FT не стверджує, що вона повністю замінює Starlink у всіх військових завданнях. Йдеться про конкретну операцію та можливість виконувати її без американської супутникової інфраструктури.

росія почала використовувати такі системи раніше

За даними FT, російські військові почали системно застосовувати дрони-ретранслятори майже два роки тому. Спочатку вони використовували окремі апарати для передавання сигналу, а згодом розвинули мережі з кількох дронів, які обмінюються даними в польоті.

У таких системах використовують і наземні станції зв’язку, розташовані поблизу українського кордону, зокрема в росії та білорусі. За висновками українського аналітичного центру Center for Defense Reforms, значна частина обладнання для російських мереж надходить від китайських постачальників.

Радник президента Сергій Бескрестнов раніше зазначав, що російські сили використовували такі технології для збільшення дальності керованих ударних дронів. Українські військові, за його словами, змогли знайти способи глушити ці мережі лише влітку 2026 року.

Тепер Україна також масштабує подібні рішення. Військовий оглядач Богдан Мирошников назвав операцію проти Керченського мосту прикладом того, як технології повітряного ретранслювання можуть стати стандартом для українських безпілотників середньої дальності.

Чому ця операція важлива для українських технологій

Удар по Керченському мосту продемонстрував, наскільки важливим для далекобійних безпілотних операцій є не лише сам дрон або ракета, а й стабільний канал зв’язку з ними. Можливість передавати дані та коригувати політ дає операторам більше контролю над апаратами навіть на великій відстані.

Окремий висновок стосується залежності від іноземних технологій. Starlink став важливим інструментом для українських військових, однак обмеження його військової версії показали ризики використання зовнішньої інфраструктури в критичних операціях.

Власні мережі зв’язку можуть зменшити таку залежність і дати Україні більше контролю над виконанням завдань. Водночас матеріал FT не розкриває виробників, технічні характеристики чи масштаби розгортання української системи «летючих модемів».