Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

російська пропаганда використовує ШІ для підробки відео з українськими журналістками: TikTok видалив понад 90 роликів

Підписатися на нас
0
6 хвилин читання

російська пропаганда дедалі частіше використовує штучний інтелект, щоб створювати фальшиві відео за участю відомих українських і закордонних журналісток. Такі ролики використовують для поширення дезінформації, шахрайства та підриву довіри до медіа.

російська пропаганда використовує ШІ для підробки відео з українськими журналістками: TikTok видалив понад 90 роликів зображення 1 російська пропаганда використовує ШІ для підробки відео з українськими журналістками

Про це у колонці для hromadske розповіла виконувачка обов'язків керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Анаїт Хоперія.

Як ШІ допомагає створювати фейки від імені журналісток

За словами Хоперії, російські пропагандисти намагаються використати репутацію журналісток, яку ті формували роками. Знайоме обличчя у відео може викликати довіру аудиторії навіть тоді, коли людина насправді не говорила слів, які їй приписують.

Для цього зловмисники застосовують кілька технологій. Вони створюють цифрові копії зовнішності медійниць або накладають згенерований голос на справжні телевізійні сюжети. У результаті з'являються ролики, в яких журналістки нібито поширюють вигадані заяви про мобілізацію, дії української влади чи виплати від міжнародних організацій.

Такі відео можуть використовувати не лише для політичної пропаганди. Вони також стають інструментом шахрайських схем, коли авторитет відомої людини допомагає переконати глядачів перейти за посиланням, надати персональні дані або повірити неправдивій інформації.

Дипфейк із Наталією Мосейчук набрав понад 500 тисяч переглядів

Підписуйтеся на наші соцмережі

Один із прикладів такої маніпуляції стосується телеведучої Наталії Мосейчук. У травні 2025 року в TikTok поширили підроблене відео, у якому її цифрова копія нібито розповідала про петицію щодо відправлення на фронт працівників ТЦК і поліції замість інших громадян.

Ролик набрав 517 тисяч переглядів. Насправді в оригінальному репортажі журналістка не говорила нічого подібного. Пропагандисти використали справжні кадри, змінили частину відеоряду та додали згенероване ШІ озвучення. Випадок задокументували Texty.org.ua та громадська організація «Жінки в медіа».

Підробляють не лише українських медійниць. У лютому 2026 року Центр протидії дезінформації спростував фальшивий сюжет канадської телекомпанії CBC. У ньому журналістці приписали твердження, що українських олімпійців у Мілані нібито поселили окремо через їхню поведінку на попередніх Іграх у Парижі. В оригінальному матеріалі таких слів не було.

Понад 24 мільйони переглядів фейкових відео

Масштаб проблеми показало дослідження, опубліковане в листопаді 2025 року. Його автори проаналізували 595 відео в TikTok, у яких за допомогою штучного інтелекту використали образи відомих жінок. Сукупно ці ролики зібрали понад 24 млн переглядів.

У 116 відео дослідники виявили деструктивні або антиукраїнські наративи. Зокрема, йшлося про дискредитацію мобілізації та українського державного керівництва.

ШІ-підробки використовують і для шахрайства. У квітні 2026 року Центр протидії дезінформації попереджав про ролики, в яких українським телеведучим приписували повідомлення про нібито гуманітарну допомогу від Франції, виплати від Європарламенту та підтримку ООН.

Глядачам пропонували перейти за посиланням у профілі, щоб оформити допомогу. Насправді такі посилання вели до Telegram-каналів або сумнівних ресурсів, які могли використовувати для залучення аудиторії чи збору персональних даних.

TikTok видалив понад 90 відео та 20 акаунтів

Центр протидії дезінформації почав системно працювати з платформою TikTok над видаленням таких матеріалів. Для цього фахівці збирають докази, встановлюють, де з'явилося відео вперше, які акаунти його поширюють і як пов'язані між собою публікації.

6 жовтня 2026 року Центр повідомив про результат цієї співпраці: TikTok видалив понад 90 відео та 20 акаунтів за порушення правил щодо шахрайства й видавання себе за інших осіб. Платформа також провела додатковий пошук схожого контенту та вдосконалила механізми його автоматичного виявлення.

Однак видалення підробок не усуває всіх наслідків інформаційної атаки. Частина користувачів може не побачити спростування й запам'ятати лише неправдиву заяву, пов'язану зі знайомим обличчям. Інші після викриття дипфейку можуть почати сумніватися навіть у справжніх виступах журналістів.

Як розпізнати підроблене відео

Центр протидії дезінформації радить не сприймати знайоме обличчя у стрічці соцмереж як доказ достовірності повідомлення. Навіть якщо відео виглядає як звичайний телевізійний сюжет, його могли змонтувати або доповнити згенерованим голосом.

Перед тим як повірити гучній заяві чи поширити її далі, варто:

  • Перевірити першоджерело. Знайти відповідний сюжет на офіційному сайті або підтверджених сторінках медіа.
  • Звернути увагу на акаунт. Назва профілю може бути схожою на справжнє видання, але це не означає, що він належить редакції.
  • Пошукати підтвердження. Якщо журналістка справді зробила резонансну заяву, перевірити, чи є вона на інших офіційних майданчиках.
  • Не переходити за підозрілими посиланнями. Особливо якщо у відео обіцяють виплати, гуманітарну допомогу або пропонують залишити персональні дані.

Якщо підробку виявили, не варто поширювати її навіть із критичним коментарем – це може лише збільшити охоплення фейку. Краще зберегти посилання, скриншот і саме відео та повідомити про нього платформу.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі