Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

DELTA і «Кропива»: як українські військові системи змінили фронт

Підписатися на нас
0
10 хвилин читання

На сучасному полі бою важливо не лише виявити противника, а й якомога швидше передати інформацію тим, хто може на неї відреагувати. Поки розвідка збирає дані з безпілотників, супутників і наземних сенсорів, командири мають оцінити ситуацію, узгодити дії підрозділів і ухвалити рішення. Затримка на будь-якому з цих етапів може коштувати часу та життів військових.

DELTA і «Кропива»: як українські військові системи змінили фронт зображення 1 DELTA і «Кропива»: як українські військові системи змінили фронт

Саме тому цифрові системи стали важливою частиною українського війська. Серед найбільш відомих рішень – DELTA та «Кропива». Перша допомагає створювати спільну картину бойової обстановки, обмінюватися інформацією та координувати дії підрозділів. Друга автоматизує низку завдань тактичної ланки, зокрема артилерійські розрахунки та передачу даних.

Обидві системи розвивалися в умовах російсько-української війни. Вони демонструють, як цифровізація змінює не лише технічне оснащення армії, а й сам принцип управління бойовими діями.

DELTA: спільна цифрова картина поля бою

DELTA – українська бойова цифрова екосистема, яку розробляють у системі Міністерства оборони. Її головне завдання – забезпечити військових актуальною інформацією про ситуацію на полі бою та дати змогу обмінюватися нею між підрозділами.

Система об'єднує цифрову мапу, інструменти планування операцій, обмін повідомленнями, захищений відеостримінг із поля бою та інтеграції з іншими засобами. Військові можуть бачити інформацію про розташування противника, фіксувати виявлені цілі, відстежувати обстановку та координувати дії.

У серпні 2025 року Міністерство оборони офіційно повідомило про впровадження DELTA на всіх рівнях Сил оборони України. Відповідний наказ підписав тодішній міністр оборони Денис Шмигаль. Перед цим система пройшла перевірку з інформаційної безпеки та випробування в реальних бойових умовах.

У Міноборони зазначали, що DELTA використовували, зокрема, під час оборони Києва, операцій зі звільнення острова Зміїний і Херсона, а також у діях проти російського Чорноморського флоту.

Важливо, що DELTA не обмежується відображенням обстановки на карті. Вона поступово перетворилася на екосистему, яка об'єднує різні джерела інформації та цифрові інструменти для роботи військових.

За даними Міноборони, оприлюдненими у грудні 2025 року, DELTA мала понад 200 тисяч користувачів і могла приймати до 10 тисяч відеопотоків із бойових дій безпілотників на день. До системи інтегрували безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані комплекси, супутники, радари, сенсори й автоматизовані звіти підрозділів.

У відомстві також повідомили, що завдяки використанню DELTA час між виявленням цілі та її ураженням скоротився з годин і днів до хвилин. Це один із показників того, як цифрові інструменти впливають на швидкість ухвалення рішень.

Як DELTA об'єднує розвідку та бойові підрозділи

Одна з головних проблем сучасної війни – велика кількість інформації, яка надходить із різних джерел. Дані можуть передавати екіпажі БпЛА, розвідувальні групи, спостережні пости, радари та інші засоби.

Якщо кожен підрозділ працює з окремими повідомленнями, мапами й каналами зв'язку, виникає ризик затримок, дублювання інформації та неузгоджених дій. DELTA допомагає зводити ці відомості в спільний цифровий простір.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Наприклад, інформація про виявлений об'єкт може бути зафіксована в системі та стати доступною іншим користувачам, які мають відповідні права доступу. Це дає змогу швидше оцінити ситуацію та організувати подальшу роботу.

Окремий напрям розвитку – інтеграція безпілотних систем. У березні 2026 року Міноборони повідомило про роботу модуля Mission Control у складі DELTA. Він призначений для цифрового управління місіями безпілотних систем, обліку виконаних завдань та аналізу результатів.

Система охоплює різні типи місій: розвідку, ураження, мінування, логістику та евакуацію. За інформацією відомства, до початку березня 2026 року через Mission Control уже сформували понад 150 тисяч цифрових звітів про виконані місії.

Це важливо не лише для поточного управління. Накопичені дані допомагають аналізувати ефективність застосування безпілотників, планувати подальші операції та бачити, як використовуються ресурси.

«Кропива»: цифровий інструмент для артилерії

Історія «Кропиви» почалася раніше, ніж повномасштабне вторгнення росії. У 2014 році волонтери організації «Армія SOS» почали розробляти програмне рішення, яке мало допомогти військовим працювати з цифровими картами та автоматизувати окремі завдання управління.

Згодом систему розвивало конструкторське бюро «Логіка». У 2018 році розробники безоплатно передали «Кропиву» Збройним силам України разом із вихідними кодами та ліцензією.

За даними матеріалу АрміяInform про систему, від початку російської агресії було встановлено понад 10 тисяч примірників програми.

Основне призначення «Кропиви» – автоматизація завдань тактичної ланки, зокрема тих, що пов'язані з роботою артилерії. Система дає змогу використовувати електронні карти, виконувати розрахунки, обмінюватися координатами та передавати інформацію між учасниками бойової роботи.

За поясненням директора КБ «Логіка» Юрія Добронравіна, опублікованим у матеріалі АрміяInform, програма допомагає об'єднувати засоби розвідки, управління та вогневого ураження в єдине інформаційне поле.

Серед її функцій – відображення позиції підрозділу на цифровій карті, обмін даними про розташування своїх сил і виявлені цілі, розрахунок окремих параметрів та передача інформації від засобів розвідки.

Сьогодні значення «Кропиви» підтверджують і Сухопутні війська. В офіційному описі ракетних військ та артилерії її називають одним із програмних інструментів, що допомагають гарматникам координувати вогонь і виконувати точні удари.

Чим відрізняються DELTA і «Кропива»

Попри те, що обидві системи використовують військові, вони не є прямими аналогами одна одної.

DELTA передусім відповідає за ситуаційну обізнаність, обмін інформацією та координацію. Її завдання – допомогти військовим отримати цілісне уявлення про обстановку, побачити актуальні дані та організувати взаємодію між підрозділами.

«Кропива» має більш спеціалізоване призначення. Вона автоматизує окремі завдання тактичного управління, зокрема розрахунки, необхідні для роботи артилерії.

Різницю між системами пояснював керівник офіцерської організації «ВІЙКОР» Олексій Месік в інтерв'ю АрміяInform.

За його словами, «Кропива» має функціональність балістичного калькулятора, тоді як DELTA від початку створювалася як система ситуаційної обізнаності. Вона дає змогу наносити актуальну інформацію на цифрову карту, обмінюватися нею з іншими користувачами та працювати з різними інформаційними шарами.

Тобто одна система не обов'язково замінює іншу. Вони вирішують різні завдання, а їхня цінність визначається тим, наскільки ефективно військові використовують відповідні інструменти у своїй роботі.

Як цифрові системи скорочують час між виявленням і реагуванням

У сучасній війні час стає одним із ключових ресурсів. Позиція противника може змінитися за лічені хвилини, а виявлена ціль – зникнути до того, як інформація пройде всі етапи передавання та погодження.

Традиційний процес обміну даними часто передбачав кілька послідовних ланок: від спостерігача чи розвідника до командира, штабу, відповідального підрозділу та безпосереднього виконавця. Цифрові платформи дають змогу скоротити кількість ручних операцій і швидше передавати відомості тим, кому вони потрібні.

У випадку DELTA це відбувається завдяки спільній цифровій картині та інтеграції різних джерел інформації. У випадку «Кропиви» – через автоматизацію окремих розрахунків і передачі даних, необхідних для роботи артилерії.

Це впливає не лише на швидкість, а й на узгодженість дій. Коли кілька підрозділів мають доступ до актуальної інформації, їм простіше координувати роботу та уникати ситуацій, коли кожен користується різними даними.

У жовтні 2024 року Міністерство оборони оприлюднило результати опитування військових у застосунку «Армія+». DELTA та «Кропива» увійшли до трійки найпопулярніших бойових систем разом із «Віраж-планшетом». У дослідженні взяли участь близько 10 тисяч військовослужбовців, а кожен другий респондент повідомив, що щодня користується бойовими ІТ-системами.

Це показує, що цифрові інструменти перестали бути експериментальними розробками для окремих підрозділів і стали частиною повсякденної роботи військових.

Чому цифровізація не замінює підготовку військових

Попри переваги цифрових систем, вони не можуть повністю замінити професійні навички, зв'язок, технічне забезпечення та підготовку особового складу.

Будь-яка цифрова платформа залежить від якості даних, які до неї надходять, коректності їхнього внесення та доступності необхідної інфраструктури. Помилкова інформація або неправильне трактування обстановки можуть призвести до хибних рішень навіть за наявності сучасного програмного забезпечення.

Крім того, військові мають уміти діяти в умовах втрати зв'язку, несправності обладнання або недоступності цифрових інструментів. Програмне забезпечення допомагає виконувати завдання, але не скасовує необхідності знати основи навігації, топографії, планування та управління.

Цю думку ілюструє матеріал АрміяInform за вересень 2026 року, у якому військові пояснюють, чому навіть за наявності «Кропиви» необхідно вміти працювати з традиційними засобами орієнтування та розрахунків.

Отже, ефективність цифрової армії залежить не лише від кількості встановлених програм. Важливо, щоб технології були інтегровані в підготовку, організацію роботи та повсякденні процеси підрозділів.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі