Україна готує нову систему ППО до зими: які рішення розглядають

Україна намагається забезпечити достатню кількість ракет-перехоплювачів Patriot перед зимою, коли росія може посилити удари по енергетичній інфраструктурі, повідомляє Defense News. 

Водночас запаси таких боєприпасів обмежені, а нові поставки та запуск виробництва потребують часу. Тому Київ розраховує одночасно на допомогу союзників, спільне виробництво західних ракет і розробку власної системи перехоплення балістики Freyja.

Про це пише Defense News у матеріалі від 12 жовтня 2026 року. Видання описує українську протиповітряну оборону як систему, яку доводиться посилювати кількома рішеннями з різними строками реалізації: від передачі ракет із запасів партнерів до розробки нових перехоплювачів.

Чому Україні бракує ракет Patriot

Одна з головних проблем української ППО — нестача ракет, здатних перехоплювати балістичні цілі. За словами українських посадовців, Patriot залишається єдиним надійним засобом протидії російським балістичним ракетам.

Ситуацію ускладнює те, що попит на такі боєприпаси зріс і за межами України. У серпні представник НАТО заявляв про критичний дефіцит перехоплювачів Patriot у американських сил у Європі після переміщення частини запасів на Близький Схід на тлі війни з Іраном.

За даними Defense News, Україна протягом останніх місяців уклала контракти приблизно на 1000 ракет Patriot. Проте більшість із них, за словами міністра оборони Євгена Хмари, надійде лише через кілька років.

Тому Київ звернувся до партнерів із проханням передати 300 ракет-перехоплювачів із наявних запасів. Україна запропонувала згодом замінити їх новішими боєприпасами, які отримає за укладеними контрактами.

Німеччина вже пообіцяла передати Україні певну кількість перехоплювачів PAC-2 зі складів Бундесверу. Велика Британія також виділила 100 млн фунтів стерлінгів через механізм PURL на ракети Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке має надійти до зими.

Водночас у вересні США не включили ракети Patriot до пакета допомоги майже на 400 млн доларів, кошти якого адміністрація встигла зобов'язати до використання перед завершенням фінансового року. Про це Reuters повідомило з посиланням на джерело, знайоме з пакетом.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чому дрони також створюють проблему для ППО

Україна має економити дорогі ракети для боротьби з балістичними цілями, але паралельно повинна протидіяти масованим атакам дронів.

За даними, наведеними Defense News, росія дедалі частіше використовує реактивні версії Shahed для ударів по Києву. Вони швидші за попередні моделі, через що частина дешевих дронів-перехоплювачів, які раніше демонстрували високу ефективність, уже не справляється з такими цілями.

У результаті Україна опиняється перед складним вибором: витрачати дефіцитні й дорогі ракети на боротьбу з повітряними цілями різних типів або намагатися зберегти їх для балістичних ракет, які перехоплювати значно складніше.

Проблема має і гуманітарний вимір. За даними моніторингової місії ООН, у серпні 2026 року в Україні підтвердили загибель 372 цивільних і поранення ще 2349 людей. Далекобійні ракети та дрони спричинили 47% цих втрат.

Україна та партнери планують збільшити виробництво ракет

Окрім термінової передачі боєприпасів, Україна шукає можливості збільшити виробництво перехоплювачів. Йдеться як про Patriot, так і про європейську систему Aster 30.

Президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова не лише виробляти ракети для власних потреб, а й посилювати оборонні спроможності США та союзників через спільні виробничі проєкти.

За словами Зеленського, 25 вересня президент США Дональд Трамп ухвалив остаточне політичне рішення щодо надання Україні ліцензій на виробництво ракет Patriot. Однак станом на публікацію Defense News не було публічно визначено, про яку саме модифікацію ракет ідеться, яку частину виробництва отримає Україна, де розмістять виробничі потужності та коли очікувати перші поставки.

Виробники також планують збільшувати випуск перехоплювачів. Lockheed Martin має намір підвищити річні потужності виробництва PAC-3 MSE приблизно з 600 до 2000 ракет до 2030 року. Окремий контракт Boeing на 14,7 млрд доларів передбачає потроєння виробництва головок самонаведення для цих перехоплювачів.

Німеччина готується розпочати виробництво ракет PAC-2 GEM-T. Водночас пропозиція Берліна налагодити в країні виробництво PAC-3 MSE за американською ліцензією ще потребує погодження Вашингтона та Lockheed Martin.

Україна також має домовленості з Францією та Італією щодо ліцензійного виробництва перехоплювачів Aster 30. У спільній декларації від липня сторони заявили про намір дозволити таке виробництво в Україні до кінця 2026 року. Крім того, Київ має отримати чотири комплекси SAMP/T NG, а також два проміжні комплекси SAMP/T і радар GF300.

Поставки та розгортання цих систем заплановані поетапно. Тому вони не розв'язують проблему нестачі ракет до початку найближчої зими, але можуть посилити українську ППО в наступні роки.

Freyja: українсько-європейська альтернатива Patriot

Окремий напрям — розробка Freyja, системи перехоплення балістичних ракет, створеної на основі української ракети FP-7.X компанії Fire Point.

За описом Defense News, комплекс має включати перехоплювач, пускову установку, радар і систему управління. Його планують інтегрувати з радарами та командними пунктами стандартів НАТО, які вже використовують у регіоні.

Одна з ключових цілей проєкту — зробити перехоплення балістичних ракет дешевшим. Орієнтовна вартість одного перехоплювача Freyja становить близько 1 млн доларів — приблизно чверть вартості PAC-3 MSE. Водночас FP-7.X, на базі якої створюють систему, має цільову вартість близько 700 тис. доларів за ракету. Це різні оцінки вартості, наведені в матеріалі видання, а не підтверджена ціна серійного комплексу.

Перший політ FP-7.X відбувся на початку червня 2026 року. За інформацією Defense News, ракету розробляють для ураження балістичних цілей на висоті приблизно 15 миль — близько 24 км. На початковому етапі вона має використовувати осколково-фугасну бойову частину, тоді як технологію прямого зіткнення з ціллю, яку застосовує PAC-3, можуть інтегрувати в наступні версії.

Компанія заявляла про плани виробляти по три перехоплювачі на день, починаючи із серпня. Президент України прагне, щоб система запрацювала протягом року, а перше реальне перехоплення балістичної цілі в межах коаліційного проєкту планують на кінець 2027 року. Це заплановані строки, а не підтвердження того, що Freyja вже готова до бойового застосування.

Ініціативу представили в Парижі в липні за участю дев'яти європейських країн. Згодом до групи приєдналася Польща. Канада також заявила про готовність долучити свої технології до проєкту та надати Україні ширший пакет допомоги, що включає 350 млн канадських доларів на перехоплювачі.

Окремо Європейський Союз розглядає можливість прямого фінансування Freyja на додачу до внесків окремих держав, повідомляє Militarnyi.

Коли Україна зможе отримати додатковий захист від балістики

Українська стратегія складається з кількох паралельних напрямів. Передусім Київ прагне отримати ракети Patriot із запасів союзників, щоб посилити оборону вже цієї зими. Паралельно Україна та партнери домовляються про розширення виробництва американських і європейських перехоплювачів.

Freyja має стати довгостроковим доповненням до цих можливостей і потенційно зменшити залежність від дорогих імпортних ракет. Проте проєкт іще перебуває на етапі розробки, а заплановані строки випробувань і розгортання можуть змінюватися.