Тривалість життя може бути визначена ще до народження: що відомо
Більшість досліджень довголіття зосереджені на людях середнього та похилого віку. Проте міжнародна група науковців вважає, що такий підхід може втрачати найважливіший період для впливу на тривалість життя — ранній етап розвитку людини, включно з періодом до народження, повідомляє Science Alert.
Свою концепцію дослідники представили у журналі Nature Health, запропонувавши створити міжнародний консорціум PROSPER (Pregestational and Pediatric Research for Optimal Healthspan and Early-life Resilience).
Чому вчені хочуть починати дослідження старіння з дитинства
На думку авторів роботи, сучасна медицина довголіття переважно намагається боротися з наслідками старіння вже після того, як організм десятиліттями накопичував пошкодження на клітинному та молекулярному рівнях.
Дослідники наголошують, що значна частина факторів, які впливають на здоров’я у старості, формується набагато раніше — під час вагітності, у дитинстві та підлітковому віці.
Саме тому вони пропонують вивчати процес старіння як безперервну траєкторію протягом усього життя, а не лише після 50–60 років.
Що таке «peakspan» і чому він важливий
Підписуйтеся на наші соцмережі
Науковці також пропонують звернути увагу на новий показник — peakspan.
Йдеться про період життя, коли людина перебуває на піку фізичних, когнітивних та функціональних можливостей.
На думку авторів, важливо не лише збільшувати тривалість життя або кількість років без хвороб, а й подовжувати час, протягом якого людина залишається максимально здоровою та продуктивною.
Чому дітям не підходять маркери старіння дорослих
Однією з проблем сучасних досліджень є використання однакових біомаркерів старіння для людей різного віку.
Вчені зазначають, що показники, які свідчать про старіння у дорослої людини, у дітей можуть відображати нормальні процеси розвитку організму.
Тому новий консорціум має створити окремі моделі оцінки біологічного віку для різних етапів життя.
Які дані планують використовувати дослідники
У межах проєкту PROSPER науковці хочуть об'єднати:
- генетичні дані;
- молекулярні та біохімічні показники;
- клінічні спостереження;
- інформацію про фізичний та когнітивний розвиток;
- довгострокові медичні дані людей різного віку.
Такий підхід дозволить будувати індивідуальні траєкторії старіння та раніше визначати ризики розвитку хвороб.
Медицина майбутнього може стати профілактичною
Дослідники вважають, що новий підхід допоможе змістити фокус медицини з лікування наслідків на запобігання проблемам ще до їх появи.
Замість того щоб боротися із захворюваннями у літньому віці, лікарі зможуть виявляти фактори ризику на ранніх етапах життя та коригувати їх задовго до появи симптомів.
Що це означає для науки про довголіття
Поки що PROSPER існує лише як наукова пропозиція, але автори вважають, що об'єднання спеціалістів із різних галузей допоможе по-новому зрозуміти механізми старіння.
Якщо ініціатива отримає підтримку наукової спільноти, дослідження довголіття можуть перейти від боротьби зі старінням у зрілому віці до формування здорового життя буквально з перших етапів розвитку людини.
Фактично вчені пропонують новий погляд на довголіття: щоб жити довше та здоровіше, дбати про майбутню старість потрібно не після виходу на пенсію, а значно раніше — можливо, ще до народження.