Три країни НАТО домовилися посилити розвідку та раннє попередження в Чорному морі
Болгарія, Румунія та Туреччина домовилися посилити обмін розвідувальною інформацією та вдосконалити раннє попередження про загрози в Чорному морі, пише Defense News.
Рішення ухвалили 28 жовтня на зустрічі міністрів оборони трьох країн у Софії на тлі атак на комерційні судна. Того самого дня біля болгарського узбережжя морські безпілотники атакували контейнеровоз CONTSHIP JET, який прямував до Румунії. Наступного дня судно затонуло, а весь екіпаж вдалося врятувати.
За даними Financial Times із посиланням на компанію з морської безпеки Ambrey та Міжнародну морську організацію (IMO), від початку 2026 року в Чорному морі було уражено понад 570 суден, загинули щонайменше 40 моряків. Видання зазначає, що небезпека для судноплавства зростає через удари безпілотників, ракетні атаки, морські міни та перешкоди супутниковій навігації.
Що вирішили Болгарія, Румунія та Туреччина
Після зустрічі 28 жовтня міністри оборони трьох країн оприлюднили спільну заяву, у якій засудили атаки на комерційні судна в Чорному морі та закликали всі сторони утриматися від дій, що можуть загрожувати цивільному судноплавству, морській інфраструктурі та свободі навігації.
Ключовим практичним рішенням стало посилення співпраці між Болгарією, Румунією та Туреччиною у сфері морської безпеки. Країни домовилися:
- активізувати обмін інформацією та розвідувальними даними;
- покращити спільне спостереження за ситуацією в Чорному морі;
- посилити можливості раннього попередження про потенційні загрози;
- поглибити координацію між збройними силами та взаємодію в межах НАТО.
У заяві також наголосили на важливості Чорного моря для міжнародної торгівлі, зокрема перевезення зерна, добрив та енергоносіїв. Порушення судноплавства може впливати на глобальні ланцюги постачання, продовольчу безпеку та енергетичні ринки.
Водночас у заяві не йдеться про створення спільного військового командування або запровадження постійного супроводу торговельних суден військовими кораблями. Наразі акцент зроблено на обміні даними, моніторингу та координації реагування.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Наступні консультації трьох країн мають відбутися в Анкарі та Бухаресті.
Атака на CONTSHIP JET відбулася під час переговорів
28 жовтня, коли міністри оборони обговорювали безпеку Чорного моря в Софії, біля болгарського узбережжя атакували контейнеровоз CONTSHIP JET під прапором Ліберії. Судно прямувало до румунського порту Констанца.
За інформацією Міністерства оборони Болгарії, корабель перебував приблизно за 17 морських миль на схід від мису Каліакра. Болгарські військово-морські сили повідомили про три влучання та направили до місця події три кораблі для рятувальної операції.
Усіх 18 членів екіпажу евакуювали. За даними Reuters, серед врятованих були 14 громадян Філіппін і четверо українців.
29 жовтня Reuters повідомило, що CONTSHIP JET затонув після атаки трьох морських безпілотників. Судно перевозило 421 контейнер і прямувало з ізраїльської Хайфи до Констанци. На момент публікації повідомлень особу тих, хто здійснив атаку, офіційно не встановили.
Інцидент показав, наскільки складно гарантувати безпеку торговельного судноплавства навіть у водах поблизу країн НАТО. Водночас важливо розрізняти територіальні води держави та її виключну економічну зону: напад на CONTSHIP JET стався у виключній економічній зоні Болгарії, а не в її територіальних водах.
Чому безпека Чорного моря важлива для світової торгівлі
Чорне море залишається одним із ключових маршрутів перевезення української аграрної продукції та інших товарів. Порушення судноплавства впливають не лише на Україну й сусідні держави, а й на міжнародні ринки.
За даними Financial Times, від початку 2026 року в Чорному морі було уражено понад 570 суден, а кількість загиблих моряків сягнула щонайменше 40. Для порівняння, у районі Ормузької протоки за той самий період зафіксували 24 загиблих моряків.
Ризики для судноплавства мають і прямі економічні наслідки. Зростання загроз може призводити до підвищення страхових премій за воєнними ризиками, збільшення вартості перевезень та небажання судновласників заходити до портів регіону.
Для України це особливо важливо через залежність експорту зерна та іншої продукції від стабільної роботи морських маршрутів. Якщо ризики зростатимуть, це може позначитися на витратах експортерів, доходах аграрного сектору та конкурентоспроможності українських товарів на зовнішніх ринках.
Додаткову небезпеку становлять морські міни, безпілотні надводні апарати та атаки на портову інфраструктуру. Через це країнам регіону потрібно не лише реагувати на вже здійснені удари, а й завчасно виявляти загрози та обмінюватися даними про них.
Яку роль відіграє конвенція Монтре
Окремою темою зустрічі стала конвенція Монтре — міжнародна угода 1936 року, яка регулює режим проходу суден через протоки Босфор і Дарданелли. Документ визначає умови проходу військових кораблів через турецькі протоки, зокрема з урахуванням їхнього статусу, тоннажу та обмежень для держав, які не мають виходу до Чорного моря.
Після початку повномасштабного вторгнення росії Туреччина застосувала положення конвенції щодо воєнного часу та обмежила прохід військових кораблів воюючих сторін через протоки, за передбаченими угодою винятками.
Після зустрічі в Софії міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер заявив, що Анкара продовжить дотримуватися чинного порядку застосування конвенції Монтре.
Туреччина водночас підтримує контакти з Києвом і москвою, намагаючись не допустити подальшого загострення ситуації в Чорному морі. Для Анкари безпека морських маршрутів має стратегічне значення як з погляду регіональної стабільності, так і міжнародної торгівлі.
Що зміниться після домовленостей трьох країн
Болгарія, Румунія та Туреччина мають спільний інтерес у тому, щоб атаки на торговельні судна не поширювалися на нові райони Чорного моря. Посилення обміну розвідувальними даними та раннього попередження може допомогти швидше виявляти небезпечні ситуації й координувати дії відповідних служб.
Однак самі домовленості поки що не означають появи повноцінної системи захисту кожного торговельного судна. Для цього потрібні конкретні механізми оповіщення, процедури реагування та узгодження дій між військово-морськими силами й цивільними службами.