Що робити, якщо вам затримують зарплату: роз'яснення
Затримка зарплати під час війни стала проблемою для частини українських компаній. Підприємства можуть втрачати замовлення, майно, доступ до рахунків або працювати з перебоями через обстріли. Але сам факт війни не означає, що роботодавець автоматично може не платити працівникам.
Українське законодавство встановлює чіткі правила щодо виплати зарплати, а за їх порушення підприємство може отримати значний штраф.
Про це розповідає 7eminar.
Зарплату потрібно платити в першу чергу
За законом оплата праці має пріоритет перед іншими платежами підприємства.
Тобто роботодавець не може пояснювати затримку зарплати необхідністю спочатку розрахуватися з постачальниками, контрагентами чи здійснити інші платежі.
За загальним правилом зарплату виплачують не рідше двох разів на місяць. Проміжок між виплатами не може перевищувати 16 календарних днів, а гроші мають бути виплачені не пізніше семи днів після завершення періоду, за який нарахована зарплата.
Якщо день виплати припадає на вихідний або святковий день, гроші мають виплатити напередодні.
Чи можна не платити зарплату через війну
Воєнний стан справді передбачає спеціальні правила, але вони не дають роботодавцю універсального права затримувати зарплату.
Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» зобов'язує роботодавця вживати всіх можливих заходів для забезпечення своєчасної виплати зарплати.
Якщо через бойові дії підприємство фактично не може здійснювати виплати, строк може бути відтермінований до моменту відновлення його діяльності.
Але тут є принципова умова – роботодавець повинен довести прямий зв’язок між воєнними обставинами та неможливістю виплатити зарплату.
Наприклад, підприємство може зіткнутися з руйнуванням офісу, пошкодженням інфраструктури, блокуванням рахунків або іншими наслідками бойових дій.
А ось звичайні фінансові проблеми компанії не означають автоматичного звільнення від відповідальності.
Якщо підприємство просто втратило замовлення або має касовий розрив, посилання на війну саме по собі не допоможе.
Що буде, якщо зарплату затримали більше ніж на місяць
Для роботодавця одна з головних ризикованих ситуацій – затримка зарплати більш ніж на один місяць або виплата її не в повному обсязі.
Підписуйтеся на наші соцмережі
У такому випадку закон передбачає штраф у трикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення.
Водночас воєнний стан може звільнити роботодавця від штрафних санкцій, якщо він доведе, що порушення сталося безпосередньо через бойові дії або обставини непереборної сили.
Але важливий нюанс: звільнення від штрафу не означає звільнення від самого боргу перед працівником.
Зароблені працівником гроші все одно потрібно буде виплатити.
Що робити бухгалтеру, якщо зарплату неможливо виплатити
У разі реальної неможливості провести виплату через бойові дії роботодавцю не варто просто чекати, поки ситуація вирішиться.
Перш за все потрібно документально зафіксувати причини затримки.
Це можуть бути:
- документи про пошкодження або знищення майна;
- підтвердження блокування рахунків;
- документи про перебої з банківським обслуговуванням;
- рішення органів місцевої влади;
- інші документи, які підтверджують наслідки бойових дій;
- документи Торгово-промислової палати України, якщо вони є необхідними для підтвердження обставин.
На підставі цих документів керівник може видати наказ про тимчасове відтермінування виплати зарплати.
У ньому важливо не обмежуватися формулюванням «у зв'язку з воєнним станом».
Потрібно конкретно описати, що саме сталося, як це вплинуло на роботу підприємства та чому компанія фізично не може провести виплату.
Це може мати принципове значення під час перевірки.
Працівників потрібно повідомити про затримку
Якщо зарплата затримується, працівники мають отримати інформацію про ситуацію та причини невиплати.
Крім того, навіть якщо виплата відбувається із запізненням, роботодавець повинен повідомити працівника про нараховану зарплату, утримання та суму, яку він фактично отримує.
Прозора комунікація у такій ситуації важлива не лише з точки зору трудових відносин. Документування дій роботодавця також дозволяє підтвердити, що підприємство не ігнорувало проблему.
Коли працівнику належить компенсація
Якщо виплата зарплати затримується, працівник може мати право на грошову компенсацію за втрату частини доходу у зв’язку з порушенням строків її виплати.
Особливо важливо враховувати це, коли затримка триває понад один календарний місяць.
Тому бухгалтерії недостатньо просто перенести дату фактичної виплати. Потрібно правильно визначити суму заборгованості та передбачених законом компенсацій.
Найбільший ризик – звільнення працівника під час боргу
Окремо роботодавцям варто звернути увагу на ситуацію, коли працівник звільняється, а підприємство вже має перед ним заборгованість.
Розрахунок із працівником при звільненні потрібно провести відповідно до вимог законодавства. Затримка остаточного розрахунку може призвести до додаткових фінансових претензій.
Зокрема, працівник може звернутися до суду з вимогою стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку.
Тому накопичувати борги перед працівниками, сподіваючись розрахуватися «коли з’являться гроші», для підприємства може бути особливо ризиковано.
Верховний Суд пояснив важливий нюанс
У травні 2026 року Верховний Суд у справі №334/4889/24 звернув увагу на наслідки законного призупинення трудового договору.
Якщо трудовий договір законно призупинено відповідно до спеціального законодавства про працю під час воєнного стану, роботодавець на цей період не зобов’язаний забезпечувати працівника роботою та виплачувати зарплату.
Водночас це не означає автоматичного списання всіх зобов’язань роботодавця.
Саме тому компаніям важливо правильно оформлювати призупинення трудових договорів та інші рішення, пов’язані з неможливістю продовжувати роботу.
Що потрібно запам’ятати роботодавцю
Війна не скасовує обов’язок платити зарплату.
Якщо підприємство продовжує працювати та має можливість здійснювати виплати, воно повинно дотримуватися встановлених строків.
Якщо ж виплата стала фізично неможливою саме через бойові дії, роботодавцю потрібно:
-
1
зафіксувати конкретні причини;
-
2
зібрати підтвердні документи;
-
3
оформити відповідний наказ;
-
4
повідомити працівників;
-
5
вести облік заборгованості;
-
6
після відновлення можливості роботи погасити борг.
Головна помилка – просто пояснювати затримку зарплати словами «це через війну».
Закон передбачає спеціальні механізми захисту роботодавця, але вони працюють лише тоді, коли компанія може підтвердити реальні обставини, які зробили виплату неможливою.
Для працівника висновок простий: якщо підприємство працює, а зарплату затримують через звичайні фінансові труднощі, воєнний стан сам по собі не позбавляє його права вимагати належні виплати.