росія планує використовувати ШІ для проєктування бойових літаків

російська Об’єднана авіабудівна корпорація (ОАК) тестує штучний інтелект та інше програмне забезпечення, щоб прискорити проєктування літаків і здешевити створення нових модифікацій. Компанія також переводить конструкторську роботу на цифрові моделі, які дають змогу аналізувати більше даних і перевіряти різні варіанти конструкції ще до початку виробництва.

Про це пише Defense Blog.

Однак технологічна модернізація відбувається на тлі проблем російського авіапрому із заміною західних компонентів і затримок цивільних авіапроєктів. Зокрема, сертифікацію літака MC-21 з російськими системами планують завершити наприкінці 2027 року.

ОАК виробляє як військові літаки, зокрема Су-57 і Су-35, так і цивільні авіалайнери. Тому впровадження нових інструментів може вплинути на різні напрями її роботи. Водночас сама корпорація наголошує, що планує застосовувати ШІ вибірково — там, де він допомагає розв'язувати конкретні інженерні завдання.

Навіщо російському авіапрому штучний інтелект

У жовтні ОАК повідомила, що оцінює нові програмні продукти, зокрема інструменти на основі ШІ. Компанія пояснює це переходом до цифрового проєктування, яке дає змогу перевіряти більше конструктивних рішень до того, як обраний варіант перейде на наступні етапи розробки.

Під час традиційного проєктування інженери мають опрацювати геометрію деталей, перевірити їхню сумісність і провести необхідні розрахунки. Цифрові моделі дають змогу частину цих завдань виконувати у віртуальному середовищі, а програмні інструменти з ШІ можуть допомагати генерувати конструктивні варіанти та автоматизувати рутинні операції.

Для авіабудування це важливо, оскільки зміна одного елемента може вплинути на масу, міцність, аеродинаміку та інші характеристики літака. Що більше варіантів інженери можуть перевірити на ранньому етапі, то більше можливостей мають знайти оптимальне рішення до виготовлення фізичного прототипу.

Водночас ШІ не замінює інженерної перевірки. Для авіаційної техніки критично важливо, щоб результати розрахунків відповідали технічним вимогам, а зміни проходили належне тестування.

росія вже тестує GigaChat для проєктування літаків

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ідея використання ШІ в авіабудуванні не обмежується заявами керівництва ОАК. У травні 2026 року генеральний директор корпорації Вадим Бадеха повідомив про пілотний проєкт зі Сбербанком, у якому використовують модель GigaChat для генеративного проєктування.

Початковий етап передбачає допомогу під час розробки нового літака. Надалі компанія планує розширити застосування технології на автоматичне формування геометрії конструкцій із використанням розрахунків міцності та аеродинаміки.

За заявою ОАК, під час пілотного проєкту швидкість синтезу типової конструкції нервюри з кріпленнями зросла в 11 разів. Нервюри — це елементи силового набору крила, які допомагають підтримувати його форму та сприймати навантаження.

Однак цей результат стосується конкретної інженерної операції. Він не означає, що весь процес розробки літака став у 11 разів швидшим або що новий літак можна створити в такий самий термін.

GigaChat розробляє Сбербанк, а інтеграцію ШІ в інженерні процеси здійснюють із використанням російської платформи T-FLEX. Заявлена мета — скоротити обсяг ручної роботи та поступово перенести більше конструкторських операцій у цифрове середовище.

Як санкції змінили роботу російських авіаконструкторів

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну західні постачальники інженерного програмного забезпечення припинили або обмежили роботу на російському ринку. Серед компаній, чиї продукти використовувалися в промисловому проєктуванні, — Dassault Systèmes, Siemens та Autodesk.

Для авіаційної галузі це створило окрему проблему: розробка літака залежить не лише від конструкторських кадрів, а й від програм, у яких створюють цифрові моделі, керують документацією та координують зміни між різними підрозділами.

ОАК заявляє, що замінила програмне забезпечення в конструкторських бюро російськими продуктами. За даними корпорації, було обладнано близько 4000 інженерних робочих місць і замінено дев'ять ключових модулів систем управління життєвим циклом виробів (PLM).

У жовтні компанія також повідомляла, що цифрове проєктування допомогло скоротити деякі розрахунки авіаційних систем із місяців до днів. Серед прикладів — аналіз теплового балансу салону та гідравлічних мереж.

Ці показники свідчать про потенціал автоматизації окремих інженерних процесів. Водночас вони не дають змоги оцінити загальну продуктивність усіх конструкторських бюро або визначити, наскільки успішно росія замінила західні технології в усіх критичних процесах.

Чому MC-21 досі не вийшов на заплановані терміни

Попри цифровізацію та впровадження ШІ, російський авіапром продовжує стикатися з проблемами в цивільному літакобудуванні. Один із найважливіших прикладів — середньомагістральний пасажирський літак MC-21, який після санкцій довелося адаптувати до використання російських компонентів і систем.

У червні 2026 року російська влада повідомляла про затримку програми. Сертифікацію повністю імпортозаміщеної версії MC-21 планують завершити наприкінці 2027 року.

Заміна комплектовання в літаку — складніший процес, ніж просто встановлення аналогічної деталі. Нові системи потрібно інтегрувати в конструкцію, перевірити їхню сумісність з іншими компонентами, провести випробування та підтвердити відповідність вимогам льотної придатності.

Навіть якщо окремі цифрові розрахунки виконуються швидше, це не усуває автоматично проблем із виробництвом компонентів, налагодженням систем, випробуваннями та сертифікацією готового літака.

У вересні 2026 року «Ростех» повідомляв про контракт на постачання 90 літаків MC-21 авіакомпанії «Аерофлот». Перші 18 машин за попередньою угодою очікують у 2027-2028 роках, а новий контракт передбачає постачання наступної партії у 2029-2032 роках. Ці плани залежать від подальшого перебігу програми та виконання виробничих зобов'язань.

Чи допоможе ШІ росії швидше створювати військові літаки

ОАК виробляє як цивільні авіалайнери, так і бойові літаки, зокрема Су-57 та Су-35. Тому впровадження цифрових інструментів потенційно може стосуватися різних напрямів авіабудування.

Проте наразі немає підтвердження, що конкретний пілотний проєкт із GigaChat уже використовується для розробки певного нового винищувача. Заявлена робота стосується генеративного проєктування та поступового розширення інженерних можливостей програмного забезпечення.

Для військової авіації значення можуть мати скорочення часу на підготовку конструктивних варіантів, автоматизація документації та швидша перевірка окремих технічних рішень. Але кінцевий результат залежатиме від якості програм, доступу до необхідних обчислювальних ресурсів, компетенцій інженерів і можливості перевіряти результати на практиці.

Таким чином, росія намагається використати ШІ одразу для двох завдань: модернізувати конструкторські процеси та зменшити залежність від західного програмного забезпечення. Водночас приклад MC-21 показує, що автоматизація інженерної роботи сама по собі не розв'язує всіх проблем авіапрому — від заміни компонентів до випробувань і сертифікації літаків.