російська пропаганда поширює фейки про удар «Шахеда» по цивільному об’єкту в Києві

2 хвилин читання

Після влучання російського ударного безпілотника в цивільний об’єкт у Києві російські інформаційні ресурси почали поширювати повідомлення, які перекладають відповідальність за руйнування на українську протиповітряну оборону, пише Центр протидії дезінформації. 

російська пропаганда поширює фейки про удар «Шахеда» по цивільному об’єкту в Києві

Такі маніпуляції є типовою спробою виправдати наслідки російських атак і приховати відповідальність за удари по цивільній інфраструктурі.

Як росіяни намагаються перекласти відповідальність

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: У соціальних мережах поширюють постановочне відео, яке має дискредитувати Сили оборони України. На записі жінка у військовій формі нібито погрожує підірвати себе гранатою, вимагаючи відпустити її до доньки, після чого її буцімто силоміць затримують. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

За повідомленням української сторони, одразу після влучання «Шахеда» в цивільний об’єкт у Києві в соціальних мережах почали з’являтися дописи з твердженнями про нібито причетність української ППО до руйнувань.

Такі повідомлення намагаються сформувати враження, що пошкодження цивільних об’єктів стали наслідком роботи української протиповітряної оборони, а не російського удару.

Водночас у наданому повідомленні наголошується: було зафіксовано пряме влучання російського безпілотника в цивільний об’єкт. Тому твердження про відповідальність української ППО не відповідають зафіксованим обставинам.

Навіщо російська пропаганда використовує такі маніпуляції

Перекладання відповідальності за наслідки власних атак – один із поширених прийомів російської інформаційної пропаганди. Його мета – посіяти сумніви щодо обставин удару, змістити увагу з дій російських військ і створити альтернативну версію подій.

Особливо активно такі повідомлення поширюють одразу після атак, коли з’являються перші фото та відео з місця влучання, а інформація про масштаби руйнувань ще уточнюється.

У таких випадках варто перевіряти першоджерела, офіційні повідомлення та матеріали з місця події, а не поширювати непідтверджені твердження з анонімних каналів.