Роберт Бровді: як українські дрони змінили правила війни

Цивільний квадрокоптер, який у 2022 році допоміг українським військовим побачити російські позиції на Херсонському напрямку, став початком системи, здатної вести безперервну розвідку, знищувати логістику, завдавати ударів на глибину до 2500 км та обмежувати постачання російського угруповання в окупованому Криму. В інтерв’ю Кейліну Робертсону командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді розповів, як група із 27 бійців виросла у мережу дронових підрозділів, чому Європі потрібні власні безпілотні сили та як технології змінюють логіку сучасної війни.

Як Роберт Бровді перетворив цивільні дрони на бойову систему

Історія підрозділу Мадяра почалася навесні 2022 року на Херсонському напрямку. Групу із 27 військових розмістили за дві лісосмуги від російських позицій. Противник щодня застосовував артилерію, танки, міномети та реактивні системи залпового вогню, тоді як українські бійці не бачили джерел вогню і не могли ефективно відповідати.

Рішенням став звичайний цивільний квадрокоптер із камерою. До повномасштабного вторгнення Роберт Бровді привозив такі пристрої з-за кордону своїм дітям. На фронті дрон дозволив піднятися над лісосмугою, виявити російські позиції та передати інформацію для ураження цілей.

У тогочасній армійській системі новий підхід сприймали скептично. За словами Мадяра, командир сусіднього 132-го окремого розвідувального батальйону продовжував наполягати на традиційній пішій розвідці.

Підрозділ Бровді натомість почав експериментувати. До цивільних дронів китайського виробництва кріпили саморобні боєприпаси, перероблені з гранат та інших доступних засобів.

FPV-дрони до групи приніс військовий із позивним Кліма, якого Бровді в інтерв’ю назвав нинішнім командиром 414-ї бригади. Перші оператори тренувалися на наповнених водою презервативах, які підвішували на деревах і стовпах як навчальні цілі.

Вже у 2022 році створені групою безпілотники допомагали українським силам під час операцій зі звільнення Херсона.

Як FPV-дрони змінили логіку бою на фронті

Після Херсонського напрямку підрозділ воював у боях за Бахмут, Андріївку та на інших ділянках фронту. Безпілотники почали використовувати не лише для розвідки й ударів, а й для постійного спостереження.

Один літальний апарат змінював інший, завдяки чому оператори безперервно бачили ситуацію у визначеному секторі. Мадяр називає такий принцип «карусельним трафіком».

Це дозволило змінити логіку застосування сил. Замість того щоб вступати з російськими підрозділами у прямий бій уже біля населеного пункту, оператори почали атакувати:

Ураження цих елементів має знижувати боєздатність російських підрозділів ще до їхнього виходу безпосередньо на лінію бойового зіткнення.

За словами Роберта Бровді, за рік із невеликим угруповання сформувалася велика структура із 12 підрозділів. На момент інтерв’ю він заявив про 400 тис. підтверджених і верифікованих ворожих цілей та 110 тис. знищених одиниць противника. У розмові командувач не навів окремої деталізації цих показників за видами цілей.

Мадяр описує управління дроновими операціями як математичну модель. У ній враховують витрати безпілотників, залучення екіпажів, ризик для військових та результат кожної операції.

Головним критерієм він називає досягнення максимального ефекту без невиправданого ризику для людей.

Математика і колективний досвід у системі Мадяра

Підписуйтеся на наші соцмережі

Свій підхід до планування Бровді пов’язує із захопленням математикою. Ще у школі він змагався з однокласником у швидкості розв’язання завдань і, за власними словами, мріяв стати вчителем математики.

Він вважає, що робота з цифрами сформувала навички, потрібні для визначення цілей, постановки завдань, контролю результатів та планування наступних етапів.

Інший важливий досвід Мадяр отримав у музичній школі. Він виконував сольну партію в оркестрі народних інструментів і усвідомлював, що від його присутності та якості виконання залежить робота всього колективу.

Водночас однією з ключових переваг свого підрозділу командувач називає колективний інтелект цивільних людей, які прийшли до війська з різних професій.

На його думку, поєднання різного досвіду допомогло швидше знаходити технічні рішення, організовувати постачання, планувати операції та збирати окремі розробки у цілісну систему.

Далекобійні удари по росії стали новим рівнем дронової війни

Глибина застосування українських безпілотників зростала поступово: спочатку йшлося про 200 км, потім про 500 і 700 км, а згодом — про удари на глибину до 2500 км.

За твердженням Роберта Бровді, в європейській частині росії не залишилося територій, які можна вважати гарантовано недосяжними для українських дронів.

Ці операції мають не лише суто військове значення. Закриття аеропортів, затримки авіарейсів, пожежі на паливних об’єктах і дефіцит бензину змушують російське суспільство безпосередньо відчути наслідки війни.

Мадяр не очікує, що це пробудить у росіян співчуття до України. Його розрахунок полягає в тому, щоб зробити війну неможливою для ігнорування, посилити внутрішню напругу та зруйнувати уявлення про недосяжність російської території.

Бровді називає одним із завдань формування тривалого нервово-психологічного тиску на жителів країни-агресора, більшість яких, за його оцінкою, підтримує політику путіна.

Удари по паливній інфраструктурі, нафтопереробних об’єктах, логістиці та інших військово значущих цілях мають також скорочувати ресурси, які росія використовує для продовження війни.

Як українські дрони ізолюють окупований Крим

За оцінкою Бровді, окупований півострів не є самодостатнім. Розміщена там російська військова машина, її інфраструктура, колаборанти та переселенці з росії залежать від зовнішнього постачання ресурсів.

У розмові Мадяр заявив, що після окупації на півострів переїхало близько мільйона людей із росії. Це число є оцінкою самого командувача, а не окремо підтвердженою статистикою.

Українські сили, за його словами, зосереджуються не на блокуванні виходу з Криму, а на руйнуванні шляхів його забезпечення. Кримський міст Бровді пропонує залишити маршрутом, яким росіяни можуть покинути півострів.

Водночас операції охоплюють три критично важливі напрями:

Мадяр стверджував, що на момент розмови перебої з електропостачанням у Криму вже стали звичайним явищем. За його словами, відновити живлення вдалося лише на невеликій території біля Керчі, куди росіяни проклали додатковий кабель.

Окремим напрямом він назвав ураження суден, які перевозять пальне. Бровді заявив, що за три доби українські сили уразили 21 танкер на підходах до Криму.

Також було озвучено, що безпосередньо перед інтерв’ю було уражено 12 суден в Азовському морі, а протягом наступних десяти днів загальна кількість уражених суден зросла до 183.

Логіка кампанії полягає у створенні умов, за яких російська військова машина на півострові втратить здатність функціонувати.

Роберт Бровді називає це способом ізолювати великий військовий плацдарм без сухопутної штурмової операції та без втрат, яких Україна зазнала б під час наземного наступу.

Водночас він визнає, що обмеження електроенергії, зв’язку, води та інших ресурсів створюють труднощі і для українців, які живуть в окупованому Криму. Мадяр закликав їх набратися терпіння, необхідного для реалізації операції.

П’ять кроків для створення Сил безпілотних систем НАТО

Роберт Бровді вважає, що країни НАТО мають уже зараз створювати власні сили безпілотних систем. Запропонована ним модель передбачає п’ять кроків.

Окрему загрозу командувач бачить у нарощуванні російського виробництва ударних дронів. За його оцінкою, один такий апарат коштує $50–70 тис. і може нести бойову частину вагою в десятки кілограмів.

Бровді припускає, що після запусків приблизно 300 безпілотників росія згодом може перейти до масованих атак із використанням до 1000 апаратів на добу. 

Збивати таку кількість цілей дорогими ракетами Patriot, за його словами, економічно неможливо. Саме тому Європі потрібна окрема, дешевша та масштабована система протидії безпілотникам.

Роберт Бровді про Україну та війну після припинення боїв

Мадяр не очікує повернення до колишнього мирного життя. Він називає себе однією з пріоритетних цілей російських спецслужб і вважає, що навіть зупинення бойових дій не означатиме завершення протистояння.

На думку Бровді, путін або його наступники збережуть прагнення до реваншу та контролю над територіями колишнього срср. Тому Україна ще тривалий час перебуватиме у стані підвищеної військової, психологічної та технологічної готовності.

Командувач також визнає, що роки повномасштабної війни змінили українських військових і суспільство. Багато людей, які до вторгнення мали цивільні професії, пов’язуватимуть майбутнє з розвитком оборонних технологій, збереженням особового складу та підтримкою родин загиблих.

Сам Роберт Бровді мріє завершити парк сучасної української скульптури, будівництво якого не припинялося під час війни. Через безпекові ризики місце проєкту не розголошують. За словами Мадяра, за час повномасштабної війни він зміг відвідати парк лише один раз.

Його найближчі завдання залишаються незмінними: розвивати дистанційні системи ураження, відводити пілотів далі від лінії фронту, зберігати особовий склад і підтримувати родини загиблих побратимів.

Шлях від цивільного квадрокоптера до окремого роду військ показує, що українська дронова війна вже вийшла за межі окремих тактичних операцій. Вона перетворилася на систему, яка одночасно забезпечує розвідку, руйнує логістику, уражає глибокий тил, обмежує можливості противника та знижує потребу в ризикованих наземних штурмах.

Саме ця модель може визначати не лише подальший перебіг війни в Україні, а й те, як європейські армії готуватимуться до майбутніх технологічних конфліктів.