Головна Оперативка

Революція дронів в Україні: Ерік Шмідт про нову фазу війни

16 вересня 2026 12:00 6 хвилин читання

Революція дронів в Україні: Ерік Шмідт про нову фазу війни зображення 1

Революція дронів в Україні: Ерік Шмідт про нову фазу війни. Фото: EVA MARIE UZCATEGUI/BLOOMBERG VIA GETTY IMAGES

Сучасна війна в Україні переживає радикальну трансформацію, перетворюючись на найшвидший технологічний конфлікт в історії людства. Традиційне уявлення про піхотні зіткнення замінила концепція безпілотної війни, де будь-який рух на відкритій місцевості фіксується за лічені хвилини.

Про переломні процеси на фронті, швидку адаптацію обох сторін та майбутню роль штучного інтелекту розповів колишній генеральний директор Google та ексголова Національної комісії США з питань штучного інтелекту в обороні Ерік Шмідт в інтерв'ю для YouTube-каналу The World with Richard Engel and Yalda Hakim видання Sky News.

Еволюція «зони ураження»: чому перевага України під загрозою

Читайте також: Борис Джонсон у Києві: чому путін уже програє війну

На лінії фронту утворилася так звана «зона ураження» (kill zone) площею близько 23 000 квадратних миль — це територія, порівнянна за розмірами з Хорватією або штатом Західна Вірджинія. Усередині цього периметра маневр піхоти чи бронетехніки стає майже неможливим: будь-яке виявлення військовослужбовця за межами укриття протягом 3 хвилин призводить до удару безпілотника.

Історично Україна діяла як маневрений та гнучкий інноватор проти масштабного, але повільного противника. Проте динаміка змінилася. російська сторона демонструє високий темп індустріальної адаптації, масштабуючи технології interceptor-дронів та безпілотних систем. Якщо раніше ефективність протидії ворожим БПЛА українськими силами сягала високих показників (зокрема, розробки компанії SwiftBeat перехоплювали до 90% стандартних «Шахедів»), то поточні модифікації ворожого озброєння створюють нові виклики.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ключовим фактором стало впровадження малогабаритних реактивних двигунів китайського виробництва (вартістю близько $5 000 за одиницю, з робочою температурою до 700°C). Вони забезпечують безпілотникам швидкість, що перевищує можливості стандартних поршневих або акумуляторних перехоплювачів, які рухаються зі швидкістю 100–150 миль/год. Крім того, зафіксовано використання mesh-мереж — систем прямого зв'язку між дронами. Це дозволяє здійснювати точне наведення апаратів у глибокому тилу безпосередньо з території рф чи окупованих регіонів, як це відбулося під час точного удару реактивного «Шахеда» по будівлі СБУ в Києві.

П'ять факторів ескалації: як рф змінює війну дронів

Збільшення швидкості та автономності безпілотних систем — лише частина загального комплексу загроз. Аналіз технологічного та оперативного стану сил вказує на п'ять ключових чинників, які суттєво ускладнюють оборонну ситуацію:

1
Масштабування балістичного озброєння: рф збільшує виробництво балістичних ракет орієнтовно до 1 300 одиниць на рік. Водночас запаси комплексів Patriot у США виснажені (за оцінками, залишилося близько 400 систем), що обмежує можливість швидкої передачі протиракетних засобів Україні.
2
Масовість реактивних БПЛА: За наявними оцінками, противник готує запуск до 80 000 реактивних дронів різних типів у період до кінця року.
3
Застосування керованих авіабомб (КАБ): Плануючі бомби масою до 3 000 кг, які запускаються з російських літаків поза зоною дії української ППО, завдають нищівних руйнувань на лінії фронту.
4
Кадрове розширення: Очікувана чергова хвиля мобілізації в рф може залучити додатково від 500 000 до 600 000 осіб.
5
Розгортання альтернативних супутникових мереж: Впровадження системи «Rusevet» (RSV) — російського аналога Starlink — наступного року суттєво ускладнить глушіння зв'язку між дронами, крилатими ракетами та наземними пунктами управління.

Ієрархія зброї та дрони: чому Захід втрачає досвід

Специфіка сучасної війни полягає у вираженій ієрархії вартості та ефективності застосовуваних засобів:

Масовий тактичний рівень: FPV-дрони (зокрема з оптоволоконним керуванням) вартістю від $600 до $1 000. Вони виконують роль тактичних «куль» для стримування піхоти та бронетехніки.
Оперативно-тактичний рівень: Далекобійні БПЛА та реактивні дронові системи, призначені для ударів по оперативній глибині та перехоплення цілей.
Стратегічний рівень: Керовані авіабомби та балістичні ракети вартістю від $1,5 млн до $4 млн за одиницю, які використовуються для руйнування критичної інфраструктури та виснаження ППО.

Слід зазначити критичну проблему: країни НАТО наразі повільно інтегрують у власні оборонні доктрини досвід реального застосування роїв дронів та засобів РЕБ, отриманий в Україні. Відсутність систематичного засвоєння цих знань знижує готовність західних країн до потенційних конфліктів майбутнього.

Комп'ютерний зір, штучний інтелект і роль людини у війні

Часто автоматизовані рішення помилково називають штучним інтелектом. Випадки використання чипів Nvidia у російських боєприпасах для кінцевого наведення (про що згадувалося в розслідуваннях The New York Times) є проявом комп'ютерного зору (Computer Vision), а не самонавчального ШІ. Суть цієї технології — алгоритмічна фіксація цілі за візуальним шаблоном (алгоритм розпізнає контур машини або обличчя та здійснює автономне донаведення).

Справжній штучний інтелект на базі машинного навчання передбачає адаптацію алгоритмів у реальному часі. Очікуваним етапом розвитку оборонних технологій стане впровадження роїв з 1 000 і більше дронів, керувати якими людина фізично не здатна. У таких системах ШІ формуватиме тактичні плани атаки за допомогою навчання з підкріпленням (Reinforcement Learning).

Західні оборонні стандарти передбачають концепцію «людини над контуром» (human-on-the-loop), коли людина здійснює загальний аудит, моніторинг та перериває виконання місії у разі збоїв. Натомість авторитарні режими можуть повністю автоматизувати процес знищення цілей без етичних обмежень.

Поточна фаза війни в Україні демонструє, що адаптаційні цикли технологій скоротилися з років до лічених тижнів. Вирішальним фактором стає не лише здатність до інновацій, а й швидкість їхнього промислового масштабування. Без оперативності у постачанні високотехнологічних перехоплювачів, фінансування розробок ШІ-систем та засобів ППО баланс сил на фронті ризикує зміститися в бік виснажливої тотальної війни.