Рада змінила правила оподаткування доходів через цифрові платформи: що нового

3 хвилин читання

Верховна Рада ухвалила закон №15111-д про оподаткування доходів через цифрові платформи. Відтепер Uber, Airbnb, служби доставки та маркетплейси самі утримуватимуть податок із заробітків своїх користувачів. Ставка становитиме 10% ПДФО замість чинних 23%. Закон набирає чинності з 1 січня 2027 року, повідомляє Сергій Марченко, міністр фінансів. 

Рада ухвалила закон про податки з цифрових платформ: що зміниться з 2027 року. Фото: Magnific 

Як працюватиме нова система оподаткування доходів через цифрові платформи

  • Головна зміна полягає в механізмі. Раніше людина, яка підробляла таксистом чи здавала квартиру через платформу, формально мала самостійно декларувати доходи і сплачувати 18% ПДФО плюс 5% військового збору, разом ті самі 23%. Більшість цього не робила, і держава фактично не бачила цих грошей.
  • За новим законом усе адміністрування лягає на платформу. Вона сама утримує 10% від виплат і перераховує їх до бюджету. 
  • Для звичайного водія Uber або продавця на маркетплейсі нічого робити не потрібно. Виняток передбачили для разових продажів особистих речей: якщо на рік виходить менше €2000, податок не стягується взагалі.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Науковці з Університету Копенгагена з'ясували, що фізична активність може стати ефективним інструментом для вивчення складних математичних тем. Про це пише Popular Science. 

Ще раніше ми аналізували перший варіант законопроєкту, де пропонувалася ставка у 5% , зрештою зупинилися на 10%. Тоді ж виникли питання про те, як технічно платформи передаватимуть дані. Тепер відповідь закріплена законодавчо.

Чому Україна впроваджує європейські стандарти обміну даними

Закон імплементує Директиву ЄС DAC7 і Модельні правила ОЕСР, тобто приводить Україну до стандартів, які вже діють у більшості країн Євросоюзу. 

Це означає, що платформи зобов'язані звітувати про доходи своїх користувачів, а ці дані автоматично передаватимуться між податковими органами різних країн.

Практично це виглядає так: якщо українець здає квартиру через міжнародну платформу, податкова в Україні про це дізнається автоматично, без жодних запитів і перевірок. 

Раніше ми пояснювали, що під регулювання потрапляють не лише таксисти та кур'єри, а потенційно фрілансери, репетитори й усі, хто знаходить клієнтів через цифрові сервіси. Нові правила цю логіку закріплюють остаточно.

Важливо, що бізнес одноголосно підтримує цей законопроєкт і був долучений на всіх етапах його розробки та обговорення. Це рішення сприятиме детінізації доходів у цифровій економіці, створенню рівних правил для всіх учасників ринку та додатковим надходженням до бюджету без підвищення податків. Очікуваний фіскальний ефект становитиме близько 14 млрд грн щороку. В умовах війни всі внутрішні доходи державного бюджету спрямовуються на фінансування сектору безпеки та оборони. 
Сергій Марченко, міністр фінансів