Perseverance знайшов на Марсі мінерал рубінів: NASA не може пояснити, звідки він там
Марсохід NASA Perseverance зафіксував у кратері Єзеро корунд — той самий мінерал, з якого на Землі утворюються рубіни та сапфіри. На Марсі його бачать уперше, пише Science Alert.
Як вчені знайшли на Марсі корунд
- Знахідку зробили, коли лазер приладу SuperCam працював із блідими породами на краю кратера Єзеро.
- Цим займалася команда вчених під керівництвом геохімікині Енн Олліли з Національної лабораторії Лос-Аламоса. Йдеться не про блискучі камені, розсипані піском, а про мікроскопічні зерна корунду всередині трьох окремих порід.
- Perseverance застосував спектроскопію люмінесценції з часовим розділенням: лазер збуджує атоми в мінералі, а прилад ловить характерне світло, яке вони випромінюють.
- Усі три марсіанські зразки дали два піки на довжинах хвиль 692,7 і 694,1 нанометра. Так відбувається, коли атоми хрому займають місце атомів алюмінію в кристалічній ґратці корунду.
- Саме так виникає червоний колір рубіна. У зразку з місця під назвою Смітс-Гарбор світіння трималося близько 3 мілісекунд, що збігається з показниками земних рубінів у лабораторії.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Звідки на Марсі корунд
Корунд формується там, де багато алюмінію і мало кремнію. Проблема в тім, що на Марсі кремнію зазвичай вистачає, і він швидко «зв’язує» алюміній у силікати на кшталт плагіоклазу.
А всі три знахідки Perseverance зробив саме в породах, де плагіоклаз домінує. Порід із такою хімією тут просто не має бути стільки, щоб натрапляти на них у різних точках краю кратера.
Крім того, для утворення корунду потрібні або дуже високі температури, або тектонічні процеси, а Марс тектонічно спокійний уже мільярди років.
Автори дослідження припускають інший сценарій: колосальний удар, який колись і вибив кратер Єзеро. Такий удар створює тиск і температуру, подібні до тих, що народжують метаморфічні мінерали в земній корі.
Корунд уже знаходили в ударних породах на Землі та Місяці, а поруч зі знахідками Perseverance лежать так звані ударні брекчії — уламки, спечені ударом. Гідротермальні рідини, сліди яких у Єзеро вже фіксували раніше, могли додатково змінити хімію породи.
Три «плаваючі» камені — Гемпден-Рівер, Каві-Бей і Смітс-Гарбор — не прикріплені до основи, тобто їх могло принести з іншої частини Марса. Це водночас і плюс (розповідають про ширшу геологію), і мінус: знайти материнський виступ поки не вдалося.
Раніше ми писали про органічні сполуки, які Perseverance витягнув із порід того ж кратера Єзеро, і корундова історія лягає в ту саму лінію: Єзеро виявляється значно складнішим місцем, ніж здавалося на старті місії.
Тим часом інші космічні агентства теж не стоять на місці, Європейське космічне агентство вже оголосило конкурс на технології високоточної посадки для марсіанських місій до 2035 року, і питання, хто першим доставить марсіанські породи додому, стає дедалі актуальнішим.
Про те, які ще сценарії життя на Марсі всерйоз розглядають вчені, ми розповідали окремо, і геологічні сюрпризи на кшталт корунду роблять ці розмови менш абстрактними.