Криптовалюта в Україні: як знаходять Bitcoin і USDT

Криптовалюта довго сприймалася як простір без імен, адрес і слідів. Але ця логіка більше не працює: Bitcoin, USDT, біржові акаунти й P2P-операції залишають цифрову історію, яку можна скласти в маршрут руху коштів.

У випуску YouTube-каналу TAX Podcast Василь Орєшкін, виконавчий директор АО «ВАЙТРОК» і керівник напряму регулювання віртуальних активів у проєкті міжнародної технічної допомоги «Запобігання незаконним фінансам в Україні», пояснив, як правоохоронці відстежують криптотранзакції, що змінює законопроєкт №10225-д і чому бізнесу та приватним інвесторам уже варто рахувати податкові ризики.

Крипта втратила анонімність: що видно у цифровому сліді

Головний міф про криптовалюту — її повна анонімність. Насправді крипта радше псевдонімна: гаманець може не містити імені власника, але фіксує транзакції, суми, час, напрям руху коштів і пов’язані адреси.

Якщо правоохоронці мають адресу гаманця, вони бачать, які кошти туди заходили, куди виходили, у який період і на які суми. Далі починається встановлення зв’язку між адресою, біржовим акаунтом, IP-адресами, KYC-даними та конкретною особою.

Це не означає, що кожну операцію можна миттєво прив’язати до людини. Але криптовалюта вже не є інструментом, який дає стовідсоткову гарантію прихованості.

Законопроєкт 10225-д: як легалізують віртуальні активи

Україна кілька років рухається до врегулювання ринку віртуальних активів. Закон про віртуальні активи ухвалили наприкінці 2021 року, президент підписав його на початку 2022-го, але він не запрацював через прив’язку до змін у Податковому кодексі.

Після початку повномасштабної війни тема втратила пріоритет. У 2023 році дискусія повернулася, зокрема через вимоги МВФ. У 2024 році відновилася робоча група за участю НБУ, НКЦПФР, податкової, Мінфіну та інших органів. У 2025 році законопроєкт №10225-д пройшов перше читання і зараз готується до другого.

Документ має створити правила для ринку:

Масштаб ринку вже значний. У розмові згадувалося, що 6–7 млн українців мають криптовалюту в тому чи іншому вигляді, а Україна у 2025 році посідала 8-ме місце за обігом. На початку повномасштабної війни близько $50 млн волонтерських внесків на підтримку армії зайшли у вигляді цифрових активів.

Криптозлочини: топ схем із Bitcoin, USDT і біржами

Криптовалюта не є злочином сама по собі. Проблема в тому, що вона стала зручним інструментом для фінансових схем.

Найпоширеніші кейси:

Підписуйтеся на наші соцмережі

Причина популярності проста: для базового переказу достатньо акаунта на біржі або адреси гаманця отримувача. Це швидше, ніж класичний банківський переказ, і на першому етапі може створювати ілюзію непомітності.

У розмові згадувалися кілька типових історій: контрольована операція НАБУ з хабарем у криптовалюті, кейс із переказами на понад 100 біткоїнів, з яких вдалося знайти 35, а також російська біржа Garantex, через яку, за словами Орєшкіна, могли проходити кошти на військові формування, тіньовий флот і окуповані території.

Криптоаналіз: як встановлюють маршрут коштів і бенефіціара

Сучасні розслідування криптозлочинів спираються на blockchain analysis tools — системи, які аналізують транзакції у блокчейнах. Серед найвідоміших інструментів називають Chainalysis, Crystal, TRM, а також український Global Ledger.

Такі системи будують схему руху коштів: від гаманця до гаманця, від біржі до біржі, від першої транзакції до кінцевої точки. Візуально це схоже на «павутинку» зв’язків, де видно адреси, суми, час, послідовність переказів і ризикові вузли.

Цей софт купують не лише правоохоронці. Це комерційні продукти, доступні компаніям, які працюють із криптовалютою, проводять KYC або перевіряють «чистоту» гаманців. У розмові називали орієнтир вартості ліцензії — приблизно $50–60 тис. на рік.

Для слідства криптоаналітика — не фінальна відповідь, а база для подальших дій. Система показує маршрут, але особу встановлюють через сукупність даних: запити до бірж, IP-адреси, KYC-документи, банківські сліди, пристрої та міжнародну комунікацію.

Binance і біржі: які дані може отримати слідство

Ліцензовані біржі зазвичай відповідають на офіційні запити правоохоронців. Binance та інші великі платформи мають уповноважених представників і юридичні особи, куди можна направляти звернення.

Біржа може передати:

Саме тому фальсифікація документів для KYC створює окремий ризик. Підроблена квитанція чи чужі дані можуть стати проблемою не лише для доступу до акаунта, а й у кримінальному або податковому провадженні.

Запити можуть іти напряму до біржі, через міжнародну правову допомогу, прокуратуру, Interpol, Europol або систему SIENA. Остання використовується для правоохоронної комунікації та може пришвидшувати обмін даними порівняно з класичними міжнародними запитами.

Криптоаналітика в суді: чи є звіт доказом

Слабке місце української системи — процесуальна форма. Кримінальний процесуальний кодекс поки не повністю відповідає реальності крипторозслідувань. Звіт із криптоаналітичної системи сам по собі не завжди є достатнім доказом.

На практиці правоохоронці залучають спеціалістів, які пояснюють, що означає звіт, як читати транзакції, чому певна адреса пов’язана з іншою та як сформовано висновок. Це не класична експертиза, а спеціальні знання, потрібні для інтерпретації технічних даних.

В Україні вже є фахівці, які працюють із такими системами. Але правову прогалину доведеться закривати: суди, слідчі, прокурори, БЕБ і податкова мають однаково розуміти цифровий слід.

Податки на криптовалюту: рахувати оборот чи прибуток

Податковий ризик для власників криптовалюти вже існує. Формально дохід від операцій із віртуальними активами має декларуватися на загальних підставах. Проблема в тому, що спеціальна модель ще не запрацювала, тому органи іноді бачать не прибуток, а загальний оборот.

Типова ситуація: людина завела на біржу 200 тис. грн, багато разів купувала і продавала активи, а сумарний рух за рік виглядає як мільйони. Якщо рахувати всі транзакції як дохід, податковий висновок буде спотвореним.

Логічна модель у межах законопроєкту №10225-д — оподаткування саме прибутку. Якщо актив купили за $1600 і продали за $2000, база — $400 прибутку, а не вся сума операції.

Обговорюється також річний податковий період і підхід, за яким особа сама виступає податковим агентом. Якщо інвестор отримав збиток, він має враховуватися в майбутніх періодах і зменшувати майбутній прибуток. Ставки залишаються дискусійними: у публічному полі звучали варіанти 5%, 10%, прогресивна ставка та 18%.

Хто розслідує криптозлочини в Україні

Найсильнішу практичну експертизу в крипторозслідуваннях зараз має кіберполіція. Вона користується аналітичним софтом, співпрацює з Interpol і Europol, проходить тренінги в Україні та за кордоном і вже навчає інших.

БЕБ має стати одним із ключових органів у фінансових і податкових криптокейсах, адже саме його юрисдикція охоплює значну частину економічних злочинів. Але бюро ще потрібно донавчати: великий оборот у крипті не завжди є неоподаткованим доходом.

Податкова служба також входить у процес, але її внутрішні механізми ще формуються. Для повноцінної роботи потрібні IT-рішення, оновлені декларації, методики розрахунку, навчений персонал і міжнародний обмін даними.

У майбутньому важливу роль може відіграти CARF — стандарт автоматичного обміну інформацією про криптоактиви, а також європейські підходи DAC8. Україна вже має досвід CRS і country-by-country reporting, тому технічно підключення до нових форматів може бути простішим.

Висновок: криптовалюта в Україні стає прозорішою

Криптовалюта в Україні переходить із зони міфів у зону регулювання. Вона не є анонімною, не є забороненою і не є автоматично злочинною. Але кожен переказ, акаунт і гаманець можуть стати частиною цифрового сліду.

Для інвестора головне правило просте: мати зрозуміле походження коштів, зберігати історію операцій, не підробляти KYC-документи, відділяти оборот від прибутку і готуватися до декларування. Для бізнесу — не чекати, поки ринок легалізують примусово, а вже зараз будувати процедури фінансового моніторингу.

Законопроєкт №10225-д не вирішить усіх проблем одразу. Але він задає напрям: крипта має стати частиною цивілізованого фінансового ринку, де швидкість не скасовує прозорості, податкової дисципліни та відповідальності.