НБУ змінює правила карткових платежів: що зміниться для українців і волонтерів

Національний банк запустив масштабне оновлення правил еквайрингу: починаючи з 20 травня 2026 року банки та платіжні сервіси повинні значно точніше ідентифікувати отримувачів коштів.

Відповідно до постанови, усі надавачі платіжних послуг повинні привести свою діяльність у відповідність до нових вимог протягом шести місяців після набрання документом чинності.

Що змінюється

Ключова новація — введення поняття облікового запису отримувача. Тепер кожному отримувачу коштів через еквайрингову інфраструктуру присвоюватиметься унікальний ідентифікатор, який дозволить однозначно встановити, хто саме отримав гроші. Еквайри повинні створювати та документувати такий запис ще до проведення першої операції.

Також НБУ суттєво розширює перелік інформації, яку банки та платіжні сервіси повинні передавати під час обробки платежів. Серед обов'язкових даних:

Якщо платіж здійснюється на користь фізичної особи через еквайринг, система повинна передавати навіть мету переказу — наприклад, «оплата послуг» або «продаж вживаних товарів».

Підписуйтеся на наші соцмережі

Що зміниться для українців

Для більшості користувачів банківських карток нічого не зміниться.

Оплата товарів у магазинах, онлайн-покупки, безконтактні платежі та перекази між картками продовжать працювати у звичному режимі.

Окрема увага — волонтерам

Однією з найбільш помітних новацій стало врегулювання роботи офіційно зареєстрованих волонтерів.

Постанова прямо дозволяє еквайрам укладати договори еквайрингу з фізичними особами, якщо вони офіційно зареєстровані як волонтери. Раніше нормативна база була орієнтована переважно на суб'єктів господарювання, а тепер волонтерська діяльність фактично отримує окремий правовий статус у правилах еквайрингу.

Фактично НБУ легалізує практику, яка вже давно існує в Україні — регулярні збори коштів через банківські картки та платіжні сервіси.

Навіщо це потрібно НБУ

Постанова спрямована одразу на кілька проблем платіжного ринку.

По-перше, регулятор хоче ліквідувати ситуації, коли через один платіжний термінал або агрегатор проходять кошти на користь різних осіб без можливості визначити кінцевого отримувача.

По-друге, НБУ посилює боротьбу з так званим міскодингом — випадками, коли підприємці приховують реальний вид діяльності за іншим кодом категорії торговця (MCC).

По-третє, нові вимоги є черговим етапом детінізації економіки та посилення фінансового моніторингу. Відтепер шлях кожної транзакції має стати значно прозорішим.

Аналіз: що це означає на практиці

Постанова №51 не запроваджує нових обмежень для звичайних користувачів карток. Натомість вона значно підвищує вимоги до учасників платіжного ринку.

Водночас нові правила щодо волонтерів можна вважати позитивним сигналом. Регулятор визнає специфіку благодійних зборів і створює для них окрему нормативну основу. Однак успіх цієї моделі залежатиме від того, наскільки ретельно банки перевірятимуть статус отримувачів коштів.

Якщо контроль буде ефективним, нові правила спростять роботу легальним волонтерам. Якщо ж перевірки виявляться формальними, існує ризик, що окремі підприємці намагатимуться використовувати статус волонтера як спосіб обходу вимог, встановлених для комерційної діяльності.

Саме тому ключовим викликом після набрання постановою чинності стане не сама нова нормативна база, а якість її практичного застосування банками та платіжними сервісами.

Раніше SPEKA розповідала, як безпечно використовувати рахунок ФОП та не мати проблем з банком.