Чи допомагає вітамін С у боротьбі з раком: що показують нові дослідження

Високі дози вітаміну С, введені внутрішньовенно, можуть за певних умов пошкоджувати ракові клітини та полегшувати побічні ефекти лікування, пише ScienceDaily.

Чи допомагає вітамін С у боротьбі з раком

Інтерес до використання вітаміну С в онкології виник ще у 1970-х роках завдяки дворазовому лауреату Нобелівської премії Лайнусу Полінгу. Разом із шотландським лікарем Юеном Кемероном він припустив, що великі дози вітаміну С можуть покращувати стан пацієнтів із невиліковними формами раку.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Однак проведені згодом масштабні клінічні випробування не підтвердили цієї гіпотези. Пацієнти, які приймали вітамін С у таблетках, не жили довше, ніж ті, хто його не отримував, і більшість онкологів відмовилися від цієї ідеї.

Але сучасні науковці звернули увагу на важливу деталь: у перших дослідженнях Полінга пацієнтам спочатку вводили вітамін С внутрішньовенно, тоді як у наступних клінічних випробуваннях використовували лише таблетки.

Річ у тім, що кишківник здатен засвоювати лише обмежену кількість вітаміну С. Натомість внутрішньовенне введення дозволяє досягти концентрацій у крові, які у десятки або навіть сотні разів перевищують рівень після прийому таблеток.

За таких концентрацій вітамін С починає діяти інакше. Якщо у звичайних дозах він працює як антиоксидант, то у дуже високих може сприяти утворенню перекису водню навколо пухлини. 

Що відомо з клінічних досліджень

Перші випробування за участю людей показали, що високі дози внутрішньовенного вітаміну С загалом добре переносяться більшістю пацієнтів. Водночас така терапія не є абсолютно безпечною — вона може бути шкідливою для людей із порушеннями функції нирок або деякими рідкісними спадковими захворюваннями.

Наразі дослідники вважають найбільш переконливими дані про покращення якості життя. Пацієнти, які отримували внутрішньовенний вітамін С разом із хіміотерапією, часто повідомляли про меншу втому, слабший біль і менш виражену нудоту.

Автори досліджень наголошують, що наразі немає достатніх доказів, які б підтверджували здатність внутрішньовенного вітаміну С суттєво подовжувати життя більшості онкологічних пацієнтів.

Тому така терапія залишається експериментальною і може застосовуватися лише в межах клінічних досліджень або під суворим медичним контролем. Вона не повинна розглядатися як альтернатива стандартному лікуванню раку.