Інфляція 9,4% і ставка НБУ 15%: стратегія стійкості 2026

Інфляція 2026 року — 9,4%. Облікова ставка НБУ — 15%. Банки проходять жорстке стрес-тестування. Про це детально розповів голова Національного банку Андрій Пишний в інтерв’ю ZN.UA, окресливши межі повноважень регулятора, ризики для макрофінансової стабільності та роль банків у відновленні.

Ця розмова демонструє ширшу рамку: 2026 рік для НБУ — це управління ризиками в умовах війни, зовнішніх шоків і податкового тиску на банки. Це вузьке вікно стабільності: будь-яке зміщення балансу може швидко змінити макрофінансову траєкторію.

Корпоративне управління, «Сенс Банк» і межі відповідальності НБУ

Окремий блок інтерв’ю присвячено ситуації довкола «Сенс Банку» після оприлюднення так званих «плівок Міндіча». За словами очільника центробанку, НБУ відкрив два адміністративні провадження в межах оцінки відповідності та професійної придатності.

Перше провадження стосується голови правління банку. Воно пов’язане з фактами, виявленими під час перевірки та задокументованими компанією, яка проводила forensic-дослідження. Це дослідження встановило, що за попередніх акціонерів у банку функціонувала таємна, наскрізна і ретельно вибудувана система управління: приховані органи, закриті регламенти, «таємні» керівники, окремі комітети та паралельна управлінська ієрархія.

Друге провадження стосується перевірки відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради з огляду на оприлюднену інформацію. Перевірка щодо наглядової ради триває.

Андрій Пишний наголошує: високий стандарт корпоративного управління передбачає, що акціонер або наглядова рада самі реагують на репутаційні виклики, включно з можливим відстороненням посадових осіб на період службового розслідування. НБУ діє в межах мандата і не підміняє власника.

Він окремо підкреслює, що Національний банк не має представників у жодній наглядовій раді державних банків. Стаття 7 Закону «Про банки і банківську діяльність» чітко розмежовує повноваження акціонера, наглядової ради та правління. Рішення щодо менеджменту — виключна компетенція наглядової ради, щодо самої ради — акціонера.

Паралельно голова НБУ відреагував і на питання щодо можливого впливу сторонніх осіб. За його словами, інформації про вплив Василя Веселого на діяльність банку у регулятора немає. Пізніше НБУ уточнив, що у 2024 році Веселий мав два візити до Національного банку для зустрічей із представниками наглядового блоку.

У цьому ж контексті пролунало питання про можливе виведення близько 100 млн доларів через схеми в «Енергоатомі» та відсутність повідомлень про підозрілі операції. Керівник НБУ зазначив, що регулятор не отримував конкретних фактів від правоохоронних органів, які свідчили б про бездіяльність банків, а Національний банк не має мандата на проведення слідчих дій. За його словами, у разі фіксації підозрілих операцій інформація доводиться до правоохоронних органів у межах стандартних процедур фінмоніторингу.

Важливою деталлю є і питання імпорту готівкової валюти. Пишний пояснив, що в Україні не існує централізованого реєстру, який дозволяв би за маркуванням Федеральної резервної системи США або серійними номерами банкнот визначити конкретного банк-імпортера. Крім того, право на ввезення готівкової іноземної валюти мають не лише банки та НБУ, а й юридичні та фізичні особи за умови дотримання законодавства. З 24 лютого 2022 року діє обмеження на видачу готівкової іноземної валюти з рахунків — не більш як 100 тис. грн в еквіваленті на день, що фактично унеможливлює видачу стандартних упаковок купюр номіналом 100 доларів.

53 млрд доларів підтримки і структура макрофінансової стійкості

У 2026 році Україна очікує 53 млрд доларів зовнішнього фінансування — з урахуванням програми ЄС Ukraine Support Loan, механізму ERA Loans, Ukraine Facility та програми МВФ. Базовий сценарій НБУ передбачає виконання зобов’язань перед партнерами та своєчасне надходження коштів.

За словами голови регулятора, цього обсягу достатньо для фінансування дефіциту бюджету навіть у разі його можливого розширення. Йдеться про ресурс для підтримки обороноздатності та покриття соціальних зобов’язань.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Із початку повномасштабної війни партнери надали Україні понад 177 млрд доларів фінансової підтримки. Саме цей чинник, на переконання керівника НБУ, дозволяє балансувати ситуацію: дефіцит поточного рахунку зростає, торговельний дефіцит у першому кварталі 2026 року перевищив 13 млрд доларів, але інфляція та курс не демонструють неконтрольованої динаміки, а резерви зростають.

Прогноз міжнародних резервів на 2026–2028 роки становить 60–68 млрд доларів.

Пишний пропонує дивитися на ситуацію через призму широкого базового балансу, враховуючи обсяг міжнародної підтримки та зобов’язання України щодо реформ.

Монетарна політика НБУ: ставка 15% як інструмент стабілізації

Березневе рішення призупинити цикл зниження облікової ставки стало відповіддю на зростання ризиків. У квітні ставка залишена на рівні 15%, а прогноз передбачає її збереження на цьому рівні довше, ніж очікувалося раніше — до другого кварталу 2027 року.

Голова центробанку підкреслює: у разі посилення інфляційних ризиків регулятор готовий підвищити ставку та застосувати інші інструменти.

Інфляційні очікування домогосподарств після березневого сплеску до 14,4% у квітні повернулися до 10,9%. Очікування банків — близько 9%, фінансових аналітиків — 7,6%.

Монетарна реакція, навіть на немонетарні шоки, має стримувати інфляційну спіраль — ситуацію, коли очікування подальшого зростання цін починають самі підживлювати інфляцію.

Інфляція 2026 в Україні: чому прогноз підвищено до 9,4%

Національний банк розглядає два сценарії впливу війни на Близькому Сході. Базовий передбачає зниження ціни Brent до 80 доларів за барель наприкінці 2026 року. Негативний — збереження ціни не нижче 100 доларів.

За базового сценарію це додає 1,5 в.п. до інфляції, за негативного — 3 в.п. Саме тому прогноз інфляції на кінець 2026 року переглянуто з 7,5% до 9,4%.

Водночас прогноз зростання ВВП 2026 року знижено з 1,8% до 1,3%.

На кінець 2027 року НБУ прогнозує інфляцію 6,5% і повернення до цілі 5% у 2028 році.

Банки України: кредитна експансія на тлі податкового навантаження

У 2025 році чистий кредитний портфель бізнесу зріс на 32% рік до року, гривневий портфель населення — на 36%. У березні 2026 року темпи зростання бізнес-кредитів зберігалися на рівні плюс 32%.

Частка непрацюючих кредитів знизилася до 12,9% — історичного мінімуму. Проникнення кредитів в економіку зросло з 7,8% до 8,7%.

Банки профінансували відновлення енергетики на 46 млрд грн, що забезпечує 1,6 ГВт генеруючих потужностей.

Водночас підвищене оподаткування залишається системним ризиком. Банківський сектор єдиний має постійну ставку 25% (проти 18% для інших), а фактично двічі сплачував 50%. У 2025 році сектор забезпечив 11% усіх платежів до держбюджету при частці у валовій доданій вартості 2,9%. За оцінкою Пишного, сплата 20 млрд грн податку може означати втрату потенціалу розширити кредитування на 200–300 млрд грн.

Стрес-тестування банків 2026: системна перевірка стійкості

Окремим елементом макроекономічної рамки 2026 року є масштабне стрес-тестування банківської системи. За словами Андрія Пишного, цього року воно охопить банки, що формують 90% активів системи. Йдеться фактично про перевірку ядра фінансового сектору.

Несприятливий сценарій, закладений у тест, не є прогнозом розвитку подій. Це модель малоймовірної, але реалістичної кризи — інструмент для оцінки того, чи здатні банки витримати поєднання глибших макроекономічних шоків, погіршення якості активів та додаткового тиску на капітал.

Голова НБУ нагадує, що попередні цикли стрес-тестування довели свою ефективність. Шоки, закладені в сценарії до 2022 року, дали змогу банківській системі швидко адаптуватися після початку повномасштабної війни та не посилювати економічну кризу, а навпаки — підтримати її.

У разі, якщо за результатами тестів показники достатності капіталу окремих банків не відповідатимуть нормативам, регулятор сформулює вимоги щодо докапіталізації або реструктуризації. Це не означатиме автоматичного визнання проблемності установи, а свідчитиме про необхідність підвищити запас міцності.

Пишний у звіті до парламенту охарактеризував досвід української банківської системи як «антикрихкість» — здатність не лише витримувати шоки, а й адаптуватися до них. У цьому контексті стрес-тестування виступає не каральним механізмом, а превентивним інструментом підтримання системної стійкості.

Ключове завдання — не допустити накопичення прихованих ризиків на тлі високих темпів кредитування, підвищеного податкового навантаження та тривалої воєнної невизначеності.

Інфляція 9,4% і ставка НБУ 15%: жорстка рівновага 2026 року

Конфігурація економічної політики у 2026 році є вимушеною, а не комфортною. Інфляція 9,4% — це ціна зовнішніх шоків та воєнної економіки. Ставка НБУ 15% — інструмент, покликаний не допустити перетворення тимчасового прискорення цін на довготривалу нестабільність.

Голова Національного банку фактично описує модель керованого ризику: регулятор не намагається механічно повернути інфляцію до 5% уже сьогодні, але й не дозволяє очікуванням відірватися від прогнозної траєкторії. Монетарна політика залишається жорсткою доти, доки зберігається невизначеність щодо енергетики, геополітики та імпортного тиску.

Водночас економіка не може існувати лише в режимі стримування. Тому ставка утримується на рівні, який не блокує кредитування, а стрес-тестування не спрямоване на скорочення активності, а на формування додаткового запасу міцності. Система повинна витримати гірший сценарій, не перетворившись на джерело кризи.

53 млрд доларів зовнішньої підтримки — це не просто фінансування дефіциту. Це елемент макрофінансової конструкції, що дозволяє регулятору проводити незалежну монетарну політику без різких курсових рухів і без вимушеного емісійного фінансування.

Кінцева мета — повернення інфляції до 5% у 2028 році — виглядає досяжною лише за збереження трьох умов: виконання реформ, передбачуваної фіскальної політики та стабільного зовнішнього фінансування. У разі руйнування хоча б одного з цих елементів рівновага стане крихкою.

Таким чином, стратегія НБУ у 2026 році — це не курс на швидке зниження інфляції будь-якою ціною, а спроба зберегти керованість системи в умовах тривалого шоку. І саме від здатності утримати цю жорстку рівновагу залежить, чи стане 2026 рік роком стабілізації, а не нового витка нестабільності.