Фрідайвінг може розкрити неочікувані показники здоровʼя людини: деталі

Фрідайвінг — один із найекстремальніших видів спорту у світі. Люди пірнають на глибину понад 100 метрів без акваланга та можуть затримувати дихання майже на пів години. Але разом із рекордами зростає і кількість загадкових смертей під водою, повідомляє Science News. 

Вчені дедалі активніше досліджують явище, відоме як shallow water blackout — “мілководне непритомнення”. Саме через нього навіть досвідчені плавці можуть раптово втратити свідомість без будь-яких симптомів.

Як гинуть досвідчені дайвери

Однією з найвідоміших трагедій стала смерть 19-річного Такера Френсіса у 2017 році. Юнак займався снорклінгом на Віргінських островах США та вирішив зробити ще одне занурення. Він зник під водою, а через годину його тіло знайшли на глибині 10 метрів.

Розслідування показало, що причиною стала саме гіпоксична втрата свідомості — мозок перестав отримувати достатньо кисню. Проблема в тому, що це часто настає без попередження. Людина не відчуває критичної нестачі повітря, непритомніє, після чого тоне.

Чому люди непритомніють під водою

Фрідайвери навчаються пригнічувати природний сигнал організму “дихай зараз”. Ключову роль у цьому відіграє вуглекислий газ.

Коли CO₂ накопичується в організмі, діафрагма починає спазмувати, змушуючи людину вдихнути. Але багато новачків перед зануренням несвідомо гіпервентилюють — роблять кілька швидких глибоких вдихів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Це знижує рівень CO₂ і “вимикає” сигнал небезпеки. У результаті дайвер може залишатися під водою занадто довго та раптово знепритомніти.

За словами дослідників, саме тому shallow water blackout вважається особливо підступним явищем.

Фрідайвери переписують медичні підручники

Сучасні професійні фрідайвери здатні витримувати навантаження, які ще кілька десятиліть тому вважалися неможливими.

У 2023 році рекорд занурення з ластами перевищив 136 метрів, а деякі спортсмени можуть затримувати дихання майже на 30 хвилин після вдихання чистого кисню.

На великих глибинах легені стискаються до розмірів пляшки, а рівень кисню у крові падає до критичних значень. Попри це організм запускає так званий “дайв-рефлекс” — механізм виживання, який уповільнює серцебиття та перенаправляє кров до мозку.

Саме тому фрідайвери стали унікальною “лабораторією” для вчених.

Як фрідайвінг допомагає медицині

Дослідження фрідайверів уже допомагають вивчати:

Фізіологи вважають, що тренування дихання можуть у майбутньому допомогти пацієнтам із астмою чи проблемами серцево-судинної системи.

Водночас учені виявили і небезпечний ефект: тривале кисневе голодування може тимчасово пошкоджувати гематоенцефалічний бар’єр мозку — захисну систему, яка блокує токсини.

Після смерті сина родина Френсісів почала фінансувати дослідження шведської фізіологині Еріки Шагатай.

Мета — створити компактний пристрій або годинник, який попереджатиме плавця про критичне падіння кисню до того, як він втратить свідомість. Поки такого рішення не існує, експерти наголошують: головне правило безпеки — ніколи не пірнати наодинці.

Це загрожує не тільки професійним фрідайверам. Подібні випадки трапляються серед:

За даними організації Underwater Hypoxic Blackout Prevention, лише за останні два десятиліття зафіксували понад 110 смертей через blackout. Реальні цифри можуть бути значно більшими.

Дослідники наголошують: навіть досвідчені спортсмени іноді не помічають моменту, коли організм уже перебуває за крок від втрати свідомості.