Фейкові виплати, інвестиції та дзвінки від імені поліції: кіберполіція розповіла про поширені шахрайські схеми

Зловмисники використовують неправдиві повідомлення про державні виплати, фінансову допомогу від міжнародних організацій і прибутки від інвестицій, щоб виманювати в українців гроші та банківські дані. Про це повідомляє Кіберполіція  у відповідь на запит Speka.

Серед поширених схем кіберполіція виокремлює:

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як працюють шахрайські схеми

Один із поширених способів обману — повідомлення про нібито додаткові виплати від держави або міжнародних організацій. Зловмисники поширюють їх у соціальних мережах і месенджерах, використовуючи символіку та оформлення, схожі на офіційні ресурси. Людей спонукають перейти за посиланням і ввести персональні або банківські дані.

Зокрема, у серпні 2026 року кіберполіція попереджала про неправдиві повідомлення щодо додаткових пенсійних виплат. Для підвищення довіри автори таких повідомлень імітували візуальний стиль державних органів.

Інша схема пов’язана з фінансовою допомогою від благодійних та міжнародних організацій. У червні 2026 року правоохоронці повідомили про викриття осіб, які під час онлайн-трансляцій у тіктоці видавали себе за представників відомих організацій і під приводом оформлення допомоги ошукали громадян на понад мільйон гривень.

Також шахраї пропонують нібито вигідні інвестиції та обіцяють високі прибутки. Для залучення людей вони використовують соціальні мережі, месенджери й онлайн-курси, створюють псевдоспільноти інвесторів і демонструють підроблені скриншоти результатів торгівлі. 

Ще один спосіб виманювання грошей — телефонні дзвінки від імені правоохоронців. У жовтні 2026 року кіберполіція застерегла про схему «родич у біді»: людині повідомляють, що її родича нібито затримали, і вимагають гроші за «вирішення питання» або звільнення від кримінальної відповідальності.

Як не стати жертвою шахраїв

Кіберполіція рекомендує критично оцінювати повідомлення про грошові виплати, фінансову допомогу та інвестиційні пропозиції. Зокрема, варто перевіряти, чи справді відповідна інформація опублікована на офіційних ресурсах установи або організації, від імені якої звертаються.

Не слід переходити за сумнівними посиланнями, розкривати банківські дані на неперевірених сайтах або переказувати гроші на вимогу невстановлених осіб. Якщо телефонують із повідомленням про проблеми з родичем, варто самостійно зв’язатися з ним або перевірити інформацію іншим надійним способом.