Головна Оперативка

Фейкові тестування ігор, ШІ-грумінг і дипфейки: як шахраї полюють на підлітків в інтернеті

19 серпня 2026 22:02 3 хвилин читання

Онлайн-ігри, соцмережі та месенджери стають майданчиком для нових видів шахрайства, грумінгу й шантажу. Зловмисники використовують фейкові пропозиції штучний інтелект і дипфейки, щоб отримати доступ до акаунтів або змусити дітей надсилати гроші чи особисті матеріали, пише Мінцифри.

Фейкові тестування ігор, ШІ-грумінг і дипфейки: як шахраї полюють на підлітків в інтернеті. Фото: Мінцифри

Фейкові тестування ігор

Одна з поширених схем — пропозиція протестувати гру до офіційного релізу. Зловмисники можуть видавати себе за розробників або використовувати зламані акаунти друзів.

Читайте також: Топ‑5 неймовірних новин про AI за 19 серпня, які не можна пропустити

Під виглядом гри дитина може завантажити шкідливу програму або перейти на фішинговий сайт і втратити пароль від акаунта. Такі схеми поширюють, зокрема, через Discord, Steam та YouTube.

Що робити:

перевіряти подібні пропозиції на офіційних сторінках розробників,
не завантажувати файли від незнайомців,
не входити в акаунти через посилання з повідомлень.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Фейкова служба підтримки

Ще одна схема — повідомлення нібито від адміністрації платформи. Підлітка можуть налякати блокуванням акаунта й вимагати терміново підтвердити його або передати пароль чи код.

Особливо цінними для шахраїв є ігрові акаунти, де можуть зберігатися гроші, цифрові предмети або банківські картки батьків.

Що робити:

Не реагувати на вимоги «терміново» щось зробити, а самостійно перевіряти стан акаунта через офіційний застосунок чи сайт.
Паролі та коди підтвердження нікому не повідомляти.

ШІ використовують для грумінгу та шантажу

Штучний інтелект дає злочинцям нові можливості для маніпуляцій. Вони можуть аналізувати інформацію про дитину в соцмережах, підлаштовувати спілкування під її інтереси та поступово входити в довіру.

Окремою загрозою є шантаж інтимними зображеннями. Для цього зловмисникам не завжди потрібні справжні фотографії — за допомогою ШІ вони можуть створювати фейкові зображення на основі звичайних фото із соцмереж.

За даними Національного дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні 2026 року, 2,3% школярів повідомили про шантаж фотографіями або відео з оголеним тілом. Але дослідження не уточнює, чи йшлося про справжні зображення, чи про матеріали, створені за допомогою ШІ.

У такій ситуації важливо не звинувачувати дитину. Якщо почався шантаж, не можна надсилати гроші або нові матеріали, адже це не гарантує припинення погроз.