Експерти виявили, які банківські застосунки найчастіше атакують шахраї

Банківські застосунки на смартфонах стають однією з цілей кіберзлочинців. Зловмисники використовують шкідливі програми, які можуть перехоплювати дані для входу, отримувати доступ до повідомлень і навіть контролювати дії користувача на пристрої. У третьому кварталі 2026 року фахівці Kaspersky зафіксували зростання кількості мобільних банківських троянів, а найактивнішим сімейством шкідливого програмного забезпечення знову став Mamont.

Про це йдеться у звіті Kaspersky про мобільні кіберзагрози за III квартал 2026 року. Дослідники також опублікували десятку найактивніших банківських троянів і пояснили, як змінюються методи атак на користувачів смартфонів.

Які банківські трояни найактивніші у 2026 році

За даними Kaspersky Security Network, у третьому кварталі 2026 року фахівці заблокували понад 1,66 млн атак із використанням мобільного шкідливого програмного забезпечення, рекламних програм та потенційно небажаного ПЗ.

Банківські трояни становили 31,63% усіх виявлених шкідливих мобільних застосунків. Загалом дослідники виявили понад 378 тис. шкідливих інсталяційних пакетів, серед яких 119 688 були пов'язані з банківськими троянами.

У рейтингу найактивніших банківських загроз за кількістю користувачів, які зіткнулися з ними, перше місце посів Trojan-Banker.AndroidOS.Mamont.hl. На нього припало 10,31% користувачів Kaspersky, які стикалися з банківськими загрозами.

До десятки також увійшли:

Ці показники відображають частку користувачів продуктів Kaspersky, які зіткнулися з конкретними загрозами, серед усіх користувачів, атакованих банківськими троянами. Це не рейтинг популярності банківських застосунків і не статистика викрадених рахунків.

Дослідники зазначають, що варіанти Mamont знову були найактивнішими серед банківських троянів, хоча за кількістю виявлених зразків шкідливого ПЗ найбільшу частку мав Creduz.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як шахраї отримують доступ до банківських застосунків

Банківські трояни – це шкідливі програми, які намагаються викрасти фінансові дані або отримати контроль над пристроєм користувача. Вони можуть маскуватися під звичайні застосунки, оновлення програм, інструменти для роботи зі смартфоном або файли, які надсилають у месенджерах.

Залежно від можливостей конкретного трояна, він може:

Окрема небезпека – програми, які використовують спеціальні дозволи Android для доступу до екрана та керування діями користувача. Якщо людина надає такі дозволи шкідливому застосунку, зловмисники можуть отримати значно більше можливостей для втручання в роботу смартфона.

У звіті Kaspersky також звертають увагу на зростання кількості програм-дроперів. Це шкідливі застосунки, які використовують для доставки іншого небезпечного програмного забезпечення. Зокрема, вони можуть встановлювати банківські трояни Mamont і Creduz.

Чому шахраї все частіше атакують смартфони

Перехід користувачів до мобільного банкінгу змінює й тактику кіберзлочинців. Якщо раніше значна частина атак була спрямована на комп'ютери, то тепер зловмисники активніше намагаються отримати доступ до смартфонів, де люди зберігають фінансові дані, листування та засоби підтвердження платежів.

У дослідженні Kaspersky про фінансові кіберзагрози за 2025 рік зазначено, що кількість користувачів, які зіткнулися з мобільними банківськими троянами, у 2025 році зросла в 1,5 раза порівняно з попереднім роком.

Паралельно з технічними атаками зловмисники продовжують використовувати соціальну інженерію – психологічний тиск і маніпуляції, щоб люди самі передавали конфіденційні дані.

За даними Національного банку України, у 2025 році 90% загальної суми збитків від незаконних операцій із платіжними картками були пов'язані саме із соціальною інженерією. Загальна сума втрат становила 1,4 млрд грн, що на 24% більше, ніж роком раніше. Такі дані наводить Асоціація українських банків із посиланням на звіт НБУ.

Серед поширених сценаріїв – дзвінки нібито від працівників банку, повідомлення про підозрілі операції, фальшиві виплати та посилання на підроблені сторінки банківських сервісів.

Які шахрайські схеми загрожують клієнтам українських банків

В Україні зловмисники також використовують сценарії, які не потребують складного злому банківської системи. Їхня мета – переконати людину самостійно передати дані або встановити шкідливу програму.

Зокрема, Кіберполіція України попереджала про шахрайство з нібито оновленням банківського застосунку. Зловмисники телефонують клієнтам, представляються працівниками банку та повідомляють, що стара програма більше не працює. Після цього надсилають посилання на встановлення підробленого застосунку.

Якщо людина завантажує таку програму та вводить дані для входу, шахраї можуть отримати доступ до її інтернет-банкінгу. Далі вони намагаються виманити SMS-коди або інші дані для підтвердження операцій.

Ще одна поширена схема – дзвінок від фальшивої служби безпеки банку. Людині повідомляють про нібито спробу списання коштів або блокування картки. Щоб «захистити» рахунок, просять назвати одноразовий код або виконати переказ на так званий безпечний рахунок.

Як зазначає Асоціація українських банків у матеріалі про шахрайські схеми 2026 року, зловмисники дедалі частіше персоналізують такі сценарії та використовують інформацію про звички, покупки й активність людини в інтернеті.

Як захистити банківський застосунок на смартфоні

Фахівці з кібербезпеки радять не покладатися лише на захист самого банку. Безпечність мобільного банкінгу також залежить від того, які програми встановлені на пристрої та кому користувач надає доступ до своїх даних.

Щоб зменшити ризик викрадення коштів, варто дотримуватися кількох правил:

Якщо є підозра, що банківські дані вже потрапили до шахраїв, потрібно негайно звернутися до банку через офіційний номер або застосунок, заблокувати картки й доступ до інтернет-банкінгу. За фактом шахрайства також варто звернутися до Кіберполіції України.