Допомога іншим кілька годин на тиждень може уповільнювати старіння мозку

2 хвилин читання

Регулярна допомога іншим людям може помітно сповільнювати вікове зниження когнітивних функцій. До такого висновку дійшли американські дослідники з Техаського університету в Остіні та Массачусетського університету в Бостоні. Вони проаналізували дані понад 30 тисяч дорослих протягом двох десятиліть, повідомляє ScienceDaily.

Допомога іншим кілька годин на тиждень може уповільнювати старіння мозку. Фото: Deposit Photos

Як допомога іншим допомагає уповільнити старіння

За даними вчених, темпи вікового когнітивного спаду у людей, які регулярно допомагають іншим, були на 15–20% повільнішими порівняно з тими, хто не залучався до допомоги іншим. Найбільш стабільний ефект спостерігався у респондентів, які витрачали на це від двох до чотирьох годин на тиждень. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Вік, у якому людина вперше вступає в статеві стосунки, може бути пов’язаний зі станом здоров’я та якістю життя у старшому віці. Такого висновку дійшли дослідники з Китаю після аналізу великої генетичної бази даних. Про це пише New York Post із посиланням на результати нового наукового дослідження.

Йдеться не лише про офіційне волонтерство. Когнітивні переваги фіксувалися також у тих, хто доглядав за дітьми, підвозив знайомих до лікаря, допомагав сусідам або родичам із побутовими справами.

За словами дослідників, ключовим є не інтенсивність, а регулярність такої діяльності.

Для аналізу вчені використали дані національного дослідження здоров’я та виходу на пенсію у США, яке охоплює репрезентативну вибірку людей віком від 51 року з 1998 року. Дослідники врахували низку факторів — рівень освіти, фінансовий стан, фізичне й психічне здоров’я. Однак навіть після цього позитивний зв’язок між допомогою іншим і повільнішим когнітивним спадом зберігався.

Заразом повна відмова від допомоги іншим, за словами авторів, асоціювалася з гіршими показниками когнітивної функції. Це, на думку дослідників, свідчить про важливість залучення людей старшого віку до соціально корисної діяльності якомога довше.

Науковці наголошують, що отримані результати мають значення не лише для окремих людей, а й для громадського здоров’я загалом — особливо в умовах старіння населення та зростання ризиків деменції й хвороби Альцгеймера.