Де знайти гроші на відбудову та яким буде зростання ВВП. Головне з інтерв’ю з Юрієм Городніченком
Професор Університету Берклі та один із найвідоміших економістів України Юрій Городніченко дав інтерв’ю виданню The Page. SPEKA пропонує головні цитати спікера, зокрема про найімовірніше джерело коштів для відбудови України, коли долар відпустять у вільне плавання та чи реально досягти ВВП в $1 трлн.
Якими є збитки України від повномасштабної війни
Цифри дуже варіюються — від $400 млрд до $1 трлн. Але поки що ми не можемо оцінити збитки на окупованих територіях, так само як і масштаби Каховської трагедії. Можливо й $400 млрд виглядатимуть доволі консервативною оцінкою. Але очевидно, що кожен новий день війни додає нам щонайменше $1 млрд збитків.
Яким буде повоєнне відновлення України
Ми не перша країна, яка переживає війну й буде займатися повоєнною відбудовою. Наразі нам точно варто уникати будь-яких проблем з публічними фінансами. Бо нестабільне макроекономічне середовище буде гальмувати розвиток бізнесу і надходження інвестицій. Найгірший сценарій — Німеччина після Першої світової війни, яка отримала гіперінфляцію.
Також буде так званий ефект Фенікса, коли після значного руйнування економіки на першому етапі відбувається дуже швидке відновлення. Важливо, щоб далі було довгострокове стійке зростання. Але якщо перша стадія у повоєнний період трапляється майже завжди, то друга стадія не гарантована.
Для стійкого зростання необхідні реформи і якнайшвидше приєднання України до Євросоюзу.
Де взяти кошти на відбудову України
Підписуйтеся на наші соцмережі
Тут можуть застосовуватися різні механізми. Зараз російські гроші на закордонних рахунках заморожені, але вони реінвестуються й приносять дохід.
Інший варіант — передати ці гроші державі або агенції з відновлення України. Процес буде складнішим, але альтернатив мало.
МВФ, Світовий Банк та інші міжнародні інституції не створені для того, щоб допомагати відбудовувати Україну, навіть якщо ми будемо для них пріоритетом упродовж найближчих п’яти років, це не триватиме довго.
А ідея, що платники податків з різних країн віддаватимуть на відбудову України умовні 0,1% від свого ВВП протягом десяти років, наразиться на опір.
Тому фінансування відбудови України коштом заморожених російських активів виглядає найімовірнішим. Під час Другої світової війни Німеччина мала багато активів у США. Німецькі та японські кошти там були заморожені, а потім передані жертвам цих режимів.
Є свіжіші випадки. Центральний банк Афганістану тримав кошти у Нью-Йорку. Ці активи передавали жертвам терористичних актів у США 11 вересня 2001 року, а частину залишили на майбутнє Афганістану без талібану. Суди навколо цих коштів досі тривають, це вже може бути прецедентом. Оскільки процес передання дуже тривалий, ми не повинні чекати завершення війни, а обговорювати ці питання вже зараз.
Скільки триватиме відновлення української економіки
Це залежатиме від сектору. Наприклад, у Німеччині після Другої світової війни залізницю відновили буквально за 1-2 роки, а будинки — років за 10-15.
Про плани уряду досягти ВВП у $1 трлн за 10 років
Колись уряд Олексія Гончарука обіцяв досягти зростання 7% за рік протягом чотирьох років. Я тоді написав статтю й оцінив ймовірність цього у 2%.
Стабільно зростати такими темпами досить важко і у спокійні часи. Головним для нас має бути прихід значних прямих іноземних інвестицій. Іншого шляху швидкого зростання я не бачу.
Про монетарну політику НБУ
Важко уявити ситуацію, коли всі кроки правильні, бо завжди можна зробити краще. Але НБУ можна похвалити за те, що він зараз робить.
Нещодавно у нас була інфляція 25%. Зараз інфляція знижується до 15% почасти саме через те, що облікова ставка була на рівні 25%. Звичайно, коли інфляція буде й надалі падати, виникнуть передумови для зниження облікової ставки. Але ми її поки що не перемогли, бо й 15% забагато. Я б не знижував облікову ставку вже зараз, але у майбутньому це очевидно відбудеться.
Про курс валют та його регулювання
У перші дні війни було багато невизначеності. Всі шукали певні якорі та джерела стабільності. Фіксований обмінний курс був таким джерелом і досі таким залишається. Але в історії України фіксований обмінний курс неодноразово був тимчасовим рішенням, а згодом сам ставав джерелом проблеми.
Україна зараз має сильні резерви, тож, якщо НБУ вирішить дозволити невеликі коливання обмінного курсу, глобально це нічого не змінить для економіки України. На ринку не буди паніки та ажіотажу.
Зараз ми надто залежимо від союзників, і це нам допомагає утримувати курс гривні. Але колись надходження цих грошей закінчаться і нам треба буде розв’язувати курсові проблеми самостійно. Я не хочу, щоб ми дотягнули до останньої хвилини, коли для підтримання сталого курсу вже не залишиться резервів, як це було у 2014 році. Перехід до гнучкого курсу має бути плавним, поки у нас є ресурси.