Бронювання працівників можуть змінити: що пропонує уряд

Міністерство економіки 8 жовтня 2026 року направило на погодження проєкт постанови, який передбачає перегляд правил бронювання військовозобов’язаних.

Документ пропонує зменшити ліміти для окремих галузей, змінити розрахунок кількості працівників, яких можна забронювати, та створити Координаційний центр при Кабінеті міністрів. Юрист Єфрем Лащук вважає, що в нинішній редакції проєкт створює правові й корупційні ризики для бізнесу.

Які зміни до бронювання пропонує уряд

Проєкт постанови має назву «Деякі питання організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час». Як зазначено в пояснювальній записці, його мета — запобігти фіктивному працевлаштуванню заради бронювання, обмежити маніпуляції з кількістю працівників і уточнити обсяги бронювання.

Документ передбачає кілька ключових змін:

Важливо, що йдеться про положення проєкту постанови, а не про підтверджені зміни, які вже набрали чинності.

Як зміниться розрахунок кількості заброньованих працівників

Одна з пропозицій стосується працівників, які вже мають законну відстрочку від мобілізації. Серед прикладів — студенти, люди, які доглядають за особами з інвалідністю, та батьки трьох дітей.

Підписуйтеся на наші соцмережі

За проєктом, таких працівників не враховуватимуть у розрахунковій базі для 50-відсоткового ліміту бронювання.

Наприклад, якщо на підприємстві працюють 100 осіб, із яких 20 уже мають законну відстрочку, базою для розрахунку стануть 80 працівників. За ліміту в 50% підприємство зможе забронювати до 40 осіб.

Отже, доступна кількість бронювань залежатиме не лише від установленого відсотка, а й від того, скільки працівників уже мають інші законні підстави для відстрочки.

Які повноваження матиме Координаційний центр

Проєкт передбачає оновлення складу спеціального Координаційного центру при Кабінеті міністрів. За оцінкою Єфрема Лащука, його рекомендації фактично стануть обов'язковим етапом для підприємств, які претендують на статус критично важливих або хочуть отримати ліміт бронювання понад 50%.

Центр також зможе рекомендувати скасування вже наданого статусу критично важливого підприємства, зокрема на підставі матеріалів правоохоронних органів.

Лащук звертає увагу на те, що в проєкті, за його оцінкою, недостатньо чітко визначені строки розгляду заяв, критерії ухвалення рекомендацій і процедура участі підприємства в розгляді. Також залишається питання, як компанія зможе оскаржити негативну рекомендацію, якщо рішення щодо неї формально ухвалюватиме інший орган.

Чому юрист критикує проєкт постанови

У своєму дописі Єфрем Лащук називає проєкт контрпродуктивним і виділяє вісім основних проблем.

1. Однакові обмеження для різних підприємств. На думку юриста, боротьба зі схемами фіктивного працевлаштування потребує перевірок конкретних компаній. Натомість проєкт передбачає зміни для широкого кола галузей, зокрема енергетики, ОПК, торгівлі, банківського сектору, логістики й охорони здоров'я. Через це добросовісні підприємства можуть зіткнутися з такими самими обмеженнями, як і ті, проти яких спрямовані нові правила.

2. Додатковий етап без чітких процедур. Центр матиме значний вплив на рішення щодо критичності підприємств і збільшення лімітів бронювання, але, за оцінкою Лащука, проєкт не встановлює достатніх процесуальних гарантій для заявників.

3. Ризик скасування статусу критично важливого підприємства. Документ передбачає можливість рекомендувати скасування статусу, але не деталізує підстави, строки й процедуру такого рішення. Також залишається невизначеним вплив на працівників, яких уже забронювали.

4. Зменшення доступної кількості бронювань. Виключення працівників з відстрочками з розрахункової бази може знизити кількість доступних бронювань. Особливо відчутним цей ефект може бути для підприємств, де таких працівників багато.

5. Відсутність перехідних положень. У проєкті, за словами юриста, не визначено, що станеться з уже наданими бронюваннями, якщо вони перевищуватимуть нові ліміти. Також не зрозуміло, чи збережуть підприємства чинний статус критично важливих до завершення його строку.

6. Стислі строки перегляду критеріїв. Вимога переглянути й погодити критерії до 20 жовтня залишає підприємствам та органам влади мало часу на підготовку. Серед критеріїв, які згадуються в дописі, — перевірювані показники, дотримання вимог щодо рівня зарплати та відсутність податкового боргу.

7. Недостатнє публічне обговорення. Лащук критикує відсутність повноцінних консультацій із бізнесом і вважає, що концентрація повноважень без чітких критеріїв може збільшити ризик зловживань.

8. Ризики для критичних секторів. Скорочення лімітів бронювання в оборонній промисловості, енергетиці та комунальній сфері може ускладнити кадрове планування. У цих галузях стабільність персоналу безпосередньо впливає на виробництво, обороноздатність і забезпечення населення базовими послугами.

Що це означає для бізнесу

Якщо запропоновані зміни ухвалять у нинішній редакції, підприємствам доведеться враховувати нові підходи до розрахунку лімітів, перегляд критеріїв критичності та можливу появу додаткового етапу погодження.

Водночас остаточний вплив на компанії залежатиме від фінального тексту постанови, перехідних положень і порядку застосування нових правил. Поки документ перебуває на етапі погодження, говорити про автоматичне скасування чинних бронювань або обов'язкове розбронювання працівників передчасно.

Єфрем Лащук закликає Кабінет міністрів відкликати проєкт на доопрацювання та провести повноцінні публічні консультації з бізнесом. На його думку, зміни мають бути спрямовані на виявлення конкретних порушень, а не створювати додаткову невизначеність для підприємств, які забезпечують роботу економіки та критичної інфраструктури.