Як протез «чує» м’язи: що показала примірка біонічних рук Allbionics для ветеранів

8 хвилин читання

День примірки у київському офісі Allbionics почався з того, що через снігопад і обстріли поїзд із «клієнтами» затримався на дві години, а поштовий оператор загубив на складі головну новинку — перший біонічний протез вище ліктя. Нервували, здається, всі, крім самих ветеранів російсько-української війни. 

Усе, що сьогодні могло піти не так, все пішло не так. Та нічого… У нас це вже стандартна ситуація.
Ніка Кудрицька, CEO Allbionics, яка координує і команду, і процеси

Це не шоу технологій, а практична примірка. Інженери уважно стежать, як рука «слухає» м’язи, що потрібно підкрутити, чому інколи міняють місцями датчики «зелений» і «фіолетовий» і де насправді проходить межа між протезом, реабілітацією та очікуваннями.

Інженери Allbionics стежать, як Максим Губань оперує новою рукою
Читайте також: Український стартап Allbionics.ai, що з’явився менше трьох років тому, має амбітну ціль створити революційно доступний біонічний протез для українців, які втратили кінцівки через війну. За цей час компанія значно модернізувала перші розробки і створила вже третє покоління своєї біонічної руки.

Дві долоні, менше зайвого: що оновили

За три місяці, що минули з попередньої зустрічі на виставці, компанія доопрацювала свої розробки. Одна з помітних змін — зменшена долоня: компактніший розмір, який підходить не тільки під жіночу руку, а загалом під меншу анатомію. У компанії наголошують: питання не про гендер, а про точний підбір габаритів і посадки.

Богдан Дудик і та сама нова долоня

За словами провідного інженера Allbionics Богдана Дудика, модель стала модульнішою: електроніка — окремо, ламінаційне кільце — окремо, підключення виконує протезист під час фінального складання.

Датчики трошки змінились: раніше вони були на браслеті, а тепер зроблені меншими, щоб їх було легше вкладати. Регулювання — викруткою, а програмно зараз іде тонке налаштування.
Богдан Дудик, провідний інженер Allbionics

Ще один «великий» пункт, який не видно у кадрі, але критичний для масштабування, — сертифікація.

Сертифікація і ДСТУ: довгоочікувані події, що відкривають шлях на ринок

Команда каже, що сертифікувала два розміри і виробництво за ДСТУ, а також систему управління якістю. Для продукту, який має працювати в партнерстві з протезними центрами і програмами підтримки, це не бюрократія, а базова «перепустка» до ширшої взаємодії.

Сертифікація дає можливість уже нормально взаємодіяти з протезувальними центрами і брати участь у програмах. Комісія дивиться, чи дотримуються стандарти і чи кожен елемент проходить однаковий процес на всіх етапах.
Богдан Дудик, провідний інженер Allbionics

Як протез зчитує команди: м’язи, імпульси і два датчики

Allbionics працює з керуванням через сигнали м’язів. Те, що користувач — у цьому випадку Олександр Новак, цивільний, що втратив руку внаслідок аварії, — відчуває, як стиснути або розтиснути, на рівні електроніки перетворюється на оброблений електричний імпульс.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Інженер порівнює принцип із вимірюванням мультиметром: коли мозок дає команду, на м’язі виникає електричний імпульс, який можна зафіксувати у зоні м’яза.

Електричний сигнал мізерний, тож електроніка робить його «великим», щоб система могла опрацювати і виконати дію.
Богдан Дудик, провідний інженер Allbionics

На поточному етапі два датчики (умовно «зелений» і «фіолетовий»), щоб керування біонічним протезом було простішим для користувача: базові команди відкривання і закривання. Команда визнає: анатомічно в руці працює багато м’язів одночасно, але у протезі важливо навчитися стабільно відокремлювати потрібні патерни сигналів.

Вище ліктя: чому складніше не в «залізі», а в користуванні

Система керування у версіях нижче і вище ліктя, за словами інженера, на рівні датчиків і логіки схожа, але складність зростає через посадку, кріплення і побутове користування.

Стас Шумський уже ввечері дочекався примірки. Фото Allbionics

Поки що у конфігурації вище ліктя — лікоть напівмеханічний (механічний вузол плюс електронні компоненти), а долоня керується електронікою. Мета наступних ітерацій — довести вузол ліктя до стабільного робочого варіанта і поступово рухатися до більш «цифрової» логіки.

SPEKA приїхала подивитись на головну розробку — біонічну руку вище ліктя.  Користувач, військовий Стас Шумський, дочекався примірки вже увечері, коли пошта нарешті знайшла дорогоцінну посилку на складі.

Що покращили у механіці: накладки, хват і фіксація положення кисті

У новій версії команда переробила силіконові накладки: вони стали товщими, краще фіксуються на пальцях і довше служать без відшаровування. Це прямо впливає на хват предметів.

Також доопрацювали вузол, який відповідає за поворот і фіксацію кисті у вибраному положенні: раніше при частому прокручуванні він міг розходжуватися, і під навантаженням кисть відводило. Тепер фіксація жорсткіша.

Це не «друга рука»: про реалістичні очікування і роль реабілітації

Окремо у команді проговорюють тему, яка впливає на прийняття протеза не менше, ніж техніка: очікування.

Ніка Кудрицька згадує розмову з ветераном, який різко критикував біонічні протези: причина була не у конкретній моделі, а в тому, що людині продали ідею, ніби протез повністю замінить руку.

Йому зразу сказали, що це буде «друга рука». Він у це повірив. А це не так: коли отримав біоніку, він вирішив, що «все погано».
Ніка Кудрицька, CEO Allbionics

Інженер додає: звикання багато в чому залежить від того, чи пройшов користувач реабілітацію і чи розвинені м’язи, які мають давати сигнал.

Якщо людина проходила правильну реабілітацію і хоче розвиватись, у більшості немає перешкод. Якщо ні — з’являються нюанси: слабші м’язи, дискомфорт, інші побічні ефекти.
Богдан Дудик, провідний інженер Allbionics

Побутові дрібниці, які вирішують все: одяг і зима

SPEKA не могла не запитати про те, що часто залишається «за кадром» презентацій: наскільки зручно поєднувати біонічні протези з зимовим одягом. Максим Губань, один із ветеранів, під час примірки відповів чесно:

«Не ношу, бо куртка не налазить», — пояснює він, коли його питають, чому протез не використовується постійно.

Команда каже, що працює з адаптивним одягом через партнерів і фонди: десь потрібні додаткові блискавки, десь перешити рукав, щоб кисть проходила. Висновок простий: навіть хороший протез може програти звичайній зимовій куртці, якщо побут не враховано.

Дорожнеча компонентів: що виробляють в Україні, а що ні

Електроніка напряму залежить від курсу і логістики. Плати як підложку замовляють через підрядника, виготовлення складних багатошарових плат в Україні обмежене. Монтаж компонентів на плату виконується в Україні.

Компонент фактично в Україні, але самі плати голі — замовляються, а потім компоненти монтуються у нас.
Богдан Дудик, провідний інженер Allbionics

Що далі: більше сенсорів і перехід до складніших патернів керування

Найближчий план команди — не магічні функції, а поступове ускладнення керування: від простих команд до більш точного контролю, коли користувач може «підкоригувати» дію так само природно, як людина робить дрібні поправки рукою.

Зараз: подали імпульс — рука закрилась, назад — відкрилась. Далі хочемо адаптивніший контроль. А потім — більше сенсорів, щоб з більшої кількості точок знімати сигнали. Це довша програма — приблизно рік до першої стабільної версії для ширшого тестування.
Богдан Дудик, провідний інженер Allbionics

Він обережний у термінах і підкреслює обмеження команди: одна людина часто закриває одразу кілька завдань — від тестів до продакшену.

Фактліст: ключові характеристики біонічних протезів Allbionics

Що вже є у поточних версіях:

  • Модульна конструкція: електроніка і механіка збираються під користувача в протезному центрі. Два мікродатчики для базового керування (відкриття/закриття долоні) з локалізацією в зоні культі.
  • Оновлені силіконові накладки: товстіші, краще тримаються, довше служать, покращують хват.
  • Фіксація положення кисті у вибраній позиції стала жорсткішою.
  • Версія вище ліктя в пілоті: лікоть поки напівмеханічний, долоня керується електронікою.
  • Сертифіковані розміри і виробництво за ДСТУ, сертифікована система якості виробництва.

Богдан Дудик також поділився, чим команда розробників Allbionics планує займатися цього року:

  • Більш адаптивне керування і складніші патерни рухів.
  • Багатосенсорна система (більше точок зчитування сигналів) — орієнтир для наступних ітерацій.