Як протез «чує» м’язи: що показала примірка біонічних рук Allbionics для ветеранів

День примірки у київському офісі Allbionics почався з того, що через снігопад і обстріли поїзд із «клієнтами» затримався на дві години, а поштовий оператор загубив на складі головну новинку — перший біонічний протез вище ліктя. Нервували, здається, всі, крім самих ветеранів російсько-української війни. 

Це не шоу технологій, а практична примірка. Інженери уважно стежать, як рука «слухає» м’язи, що потрібно підкрутити, чому інколи міняють місцями датчики «зелений» і «фіолетовий» і де насправді проходить межа між протезом, реабілітацією та очікуваннями.

Дві долоні, менше зайвого: що оновили

За три місяці, що минули з попередньої зустрічі на виставці, компанія доопрацювала свої розробки. Одна з помітних змін — зменшена долоня: компактніший розмір, який підходить не тільки під жіночу руку, а загалом під меншу анатомію. У компанії наголошують: питання не про гендер, а про точний підбір габаритів і посадки.

За словами провідного інженера Allbionics Богдана Дудика, модель стала модульнішою: електроніка — окремо, ламінаційне кільце — окремо, підключення виконує протезист під час фінального складання.

Ще один «великий» пункт, який не видно у кадрі, але критичний для масштабування, — сертифікація.

Сертифікація і ДСТУ: довгоочікувані події, що відкривають шлях на ринок

Команда каже, що сертифікувала два розміри і виробництво за ДСТУ, а також систему управління якістю. Для продукту, який має працювати в партнерстві з протезними центрами і програмами підтримки, це не бюрократія, а базова «перепустка» до ширшої взаємодії.

Як протез зчитує команди: м’язи, імпульси і два датчики

Allbionics працює з керуванням через сигнали м’язів. Те, що користувач — у цьому випадку Олександр Новак, цивільний, що втратив руку внаслідок аварії, — відчуває, як стиснути або розтиснути, на рівні електроніки перетворюється на оброблений електричний імпульс.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Інженер порівнює принцип із вимірюванням мультиметром: коли мозок дає команду, на м’язі виникає електричний імпульс, який можна зафіксувати у зоні м’яза.

На поточному етапі два датчики (умовно «зелений» і «фіолетовий»), щоб керування біонічним протезом було простішим для користувача: базові команди відкривання і закривання. Команда визнає: анатомічно в руці працює багато м’язів одночасно, але у протезі важливо навчитися стабільно відокремлювати потрібні патерни сигналів.

Вище ліктя: чому складніше не в «залізі», а в користуванні

Система керування у версіях нижче і вище ліктя, за словами інженера, на рівні датчиків і логіки схожа, але складність зростає через посадку, кріплення і побутове користування.

Поки що у конфігурації вище ліктя — лікоть напівмеханічний (механічний вузол плюс електронні компоненти), а долоня керується електронікою. Мета наступних ітерацій — довести вузол ліктя до стабільного робочого варіанта і поступово рухатися до більш «цифрової» логіки.

SPEKA приїхала подивитись на головну розробку — біонічну руку вище ліктя.  Користувач, військовий Стас Шумський, дочекався примірки вже увечері, коли пошта нарешті знайшла дорогоцінну посилку на складі.

Що покращили у механіці: накладки, хват і фіксація положення кисті

У новій версії команда переробила силіконові накладки: вони стали товщими, краще фіксуються на пальцях і довше служать без відшаровування. Це прямо впливає на хват предметів.

Також доопрацювали вузол, який відповідає за поворот і фіксацію кисті у вибраному положенні: раніше при частому прокручуванні він міг розходжуватися, і під навантаженням кисть відводило. Тепер фіксація жорсткіша.

Це не «друга рука»: про реалістичні очікування і роль реабілітації

Окремо у команді проговорюють тему, яка впливає на прийняття протеза не менше, ніж техніка: очікування.

Ніка Кудрицька згадує розмову з ветераном, який різко критикував біонічні протези: причина була не у конкретній моделі, а в тому, що людині продали ідею, ніби протез повністю замінить руку.

Інженер додає: звикання багато в чому залежить від того, чи пройшов користувач реабілітацію і чи розвинені м’язи, які мають давати сигнал.

Побутові дрібниці, які вирішують все: одяг і зима

SPEKA не могла не запитати про те, що часто залишається «за кадром» презентацій: наскільки зручно поєднувати біонічні протези з зимовим одягом. Максим Губань, один із ветеранів, під час примірки відповів чесно:

«Не ношу, бо куртка не налазить», — пояснює він, коли його питають, чому протез не використовується постійно.

Команда каже, що працює з адаптивним одягом через партнерів і фонди: десь потрібні додаткові блискавки, десь перешити рукав, щоб кисть проходила. Висновок простий: навіть хороший протез може програти звичайній зимовій куртці, якщо побут не враховано.

Дорожнеча компонентів: що виробляють в Україні, а що ні

Електроніка напряму залежить від курсу і логістики. Плати як підложку замовляють через підрядника, виготовлення складних багатошарових плат в Україні обмежене. Монтаж компонентів на плату виконується в Україні.

Що далі: більше сенсорів і перехід до складніших патернів керування

Найближчий план команди — не магічні функції, а поступове ускладнення керування: від простих команд до більш точного контролю, коли користувач може «підкоригувати» дію так само природно, як людина робить дрібні поправки рукою.

Він обережний у термінах і підкреслює обмеження команди: одна людина часто закриває одразу кілька завдань — від тестів до продакшену.

Фактліст: ключові характеристики біонічних протезів Allbionics

Що вже є у поточних версіях:

Богдан Дудик також поділився, чим команда розробників Allbionics планує займатися цього року: