Бережіть ракети. Чим росіяни стріляють по Україні і чому імпортозаміщення у них не вийде

5 хвилин читання

В агресивній війні Росії проти України чималу роль відіграє використання військової авіації та різного типу крилатих і балістичних ракет. 

За словами президента України Володимира Зеленського, за два місяці повномасштабного вторгнення Росія випустила по Україні понад 1,1 тис. ракет, скинули безліч авіабомб.

Російські війська використовують проти України переважно такі типи ракет:

балістичні:

Читайте також: Ще два місяці тому здавалося, що світ чекає нова енергетична катастрофа, і головною її жертвою стане Європа. Незграбна війна, яку США та Ізраїль розпочали проти Ірану, вдарила (от сюрприз!) по поставках нафти і зрідженого газу з Перської затоки, переважно – до Європи та Південно-Східної Азії. Але катастрофи не сталося – спрацювали ринкові механізми. І Україна з цієї історії може отримати дуже корисні уроки.
  • оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер», дальність ураження  500 км, за деякими даними до 700 км (наземний запуск);
  • 9К79-1 «Точка-У», дальність ураження до 120 км (наземний запуск).

крилаті:

Підписуйтеся на наші соцмережі

  • «Калібр» (для ураження наземних цілей), дальність ураження до 2000 км (запуск із кораблів та підводних човнів Чорноморського флоту РФ із Чорного моря);
  • Х-555 класу «повітря-земля» (запуск із літаків), дальність ураження майже 2000 км.;
  • Х-101 класу «повітря-земля» (запуск із літаків), дальність ураження від 3000 до 5000 км.

Цікаво, що, за словами одного із чиновників, ознайомлених із даними про запуски російських ракет, кількість невлучань у цілі може становити від 20 до 60%. Про це повідомляла агенція Reuters. Йшлося про ракети повітряного базування, переважно це різного типу Х. 

Як зазначав у коментарі для Washington post один із високопоставлених представників військових кіл США, попри велику кількість далекобійної зброї у росіян, вони не завжди влучають. «Ми (американці) шоковані, коли не влучаємо у цілі», — говорив високопосадовець, російські ж військові — ні. 

Однією з причин таких збоїв за використанні ракет може бути той факт, що більшість ракет, вироблених або модернізованих за допомогою сучасних технологій (переважно не російського походження) державою-агресором, використали, а ті, що залишилися, вони бережуть. Чому бережуть — трохи нижче.

Наразі ж помітно зросла кількість використання російськими військовими ракет класу «повітря-земля», яких у них залишилося багато ще з радянських часів. Але, як повідомляла українська воєнна розвідка, їхня електроніка була розроблена ще у 60-х роках ХХ століття. До такого висновку дійшли українські експерти під час аналізу систем наведення та навігації російських крилатих ракет типу Х-55 та їх модифікацій Х-555 і Х-101. Виявилося, що блоки наведення ракет розробляли у 1960-1970 роках. Їх випускали за часів СРСР Воронезький завод радіодеталей, мінський завод «Інтеграл» та інші підприємства. Старі технології дають збій, тому  певна кількість ракет або не долітає, або не влучає у цілі.

Чому ж так? Попри те що у Росії багато підприємств ВПК, вони майже не застосовують власні технологічні розробки. Наприклад, високоточна зброя потребує  напівпровідників, процесорів та іншого важливого обладнання. Але тепер доступ до такого устаткування Росії закрили через напад на Україну. Жорсткі санкції, запроваджені США та ЄС, за словами радника президента США із питань національної безпеки Джейка Саллівана, істотно зменшують можливості для переоснащення та переозброєння, адже російський ВПК залежний від західних мікрочипів та елементів.

Ракети «Іскандер», «Калібр», а також ракети «Кинджал» (передова розробка у сфері гіперзвукової зброї, якою так пишаються у Росії) використовують технології, які містять бодай частку запатентованих або вироблених у США, Великій Британії, Тайвані та інших країнах. Докладніше про це у звіті британського RUSI «Operation Z: The deaths Throes of an Imperial Delusion».

Виникли у Росії проблеми і з розробленням власних процесорів «Байкал» та «Ельбрус», на які так покладалися у тамтешніх державних органах та секторі ВПК.

Відмова такого гіганта, як TSMC, та інших компаній від співпраці з Росією прирікає її  ВПК на роботу з імпортозаміщення, але з цим у росіян не виходить. Від 2016 року Росія намагається «досягти успіхів» в імпортозаміщенні для свого ВПК, але, за версією аналітиків, у 800 видах озброєнь досі використовують іноземні технології. 

Звичайно, Росія буде шукати шляхи обійти санкції, а також опору з виробництва та модернізації озброєння, наприклад, у Китаї. Але не варто розраховувати на особливу допомогу від Пекіну в цьому процесі, адже багато технологічних компаній КНР співпрацюють із тими ж американськими компаніями, тому ризикують потрапити під вторинні санкції та втратити можливості працювати із західними ринками, які у багато разів переважають російський.

До речі, Захід уже активно працює над вторинними санкціями, адже там розуміють, що Росія буде намагатися отримати доступ до технологій на азійських ринках, зокрема на ринку Індії. 

Отже, своєю недолугою, недалекоглядною, агресивною політикою та війною проти України Росія ще більше прирікає себе на технологічну відсталість. Якщо так триватиме й надалі, то зразки модерної високоточної російської зброї можна буде побачити хіба що у музеях.