Atmaraksi створить VR-симулятор для підготовки українських військових: як працюватиме

2 хвилин читання

Українська компанія Atmaraksi розробить VR-симулятор зенітної установки ЗУ-23 для підготовки військових. Замовником проєкту став навчальний центр «Десна». Про створення симулятора повідомив CEO компанії Atmaraksi Антон Пономаренко у коментарі для «Militarnyi». 

Atmaraksi створить VR-симулятор для підготовки українських військових: як працюватиме. Фото: Militarnyi

Що відомо про розробку нового VR-симулятора від Atmaraksi?

Підписуйтеся на наші соцмережі

Atmaraksi спеціалізується на розробці програмного забезпечення для віртуальних середовищ та виробництві електронного обладнання. Під час створення симулятора компанія впроваджує систему відстеження рухів і позиціонування, реалістичні фізичні моделі озброєння, а також інтегрує комплексні системи віртуальної реальності.

Читайте також: Українська компанія ATMARAKSI створила симулятор «Дуель VR: FPV vs GUN», який поєднує у віртуальному середовищі оператора FPV-дрона та стрільця. Система максимально точно відтворює фізику ураження, поведінку дронів і навіть фінальні секунди атаки — те, чого раніше не пропонували інші тренажери. 

В Україні зенітні установки ЗУ-23 активно використовуються для знищення російських безпілотників, зокрема дронів-камікадзе. Розробники зазначають, що використання VR-симуляторів дає змогу значно знизити витрати на навчання — за їхніми оцінками, це дозволяє заощаджувати сотні тисяч доларів під час підготовки військовослужбовців.

Раніше Atmaraksi вже створювала тренажери для підготовки українських військових, зокрема симулятори для навчання роботи з гранатометами та великокаліберними кулеметами. Також в Україні розробляли VR-симулятор стрільби з мисливської рушниці для підготовки бійців до протидії FPV-дронам.

Подібні тренажери впроваджувалися у навчальному центрі «Десна» ще до повномасштабного вторгнення. У 2021 році там використовували комп’ютерно-механічний навчальний комплекс ЗУ-23-2, до складу якого входили контролери з датчиками, імітатори прицілів та бінокля, сферичний проєкційний екран і комп’ютерне обладнання. Стрільба здійснювалася за допомогою 23-міліметрових імітаційних патронів.