Андрій Білецький про війну, дрони та перемогу України

Перевага росії у людях і ресурсах не означає, що результат війни визначений наперед. Менша армія може зупинити сильнішого ворога завдяки ефективному командуванню, професійним сержантам, якісній підготовці та технологіям. Про це командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький розповів в інтерв’ю американській консервативній журналістці Лорі Лумер.

У центрі розмови були сучасна війна, російська пропаганда, роль США, майбутнє НАТО, політичні перспективи генерала та умови, за яких Україна може перемогти.

Андрій Білецький: від «Азову» до Третього армійського корпусу

Військовий шлях Андрія Білецького почався 2014 року після захоплення Криму та початку бойових дій на Донбасі. У лютому 2022-го, у перший день повномасштабного вторгнення, він повернувся на службу після перерви, пов’язаної з парламентською та іншою діяльністю.

Перший підрозділ майбутнього генерала виник у Харкові як загін самооборони. Його учасники вступили в бій 15 березня 2014 року та діяли у Харківській, Луганській і Донецькій областях. Неофіційно групу називали «чорними чоловічками» — на противагу російським «зеленим чоловічкам» у Криму.

Після захоплення Маріуполя проросійськими силами загін отримав офіційний статус і став «Азовом». У червні 2014 року підрозділ під командуванням Білецького звільнив півмільйонний Маріуполь. Надалі він брав участь у боях за Мар’їнку та Іловайській операції.

У лютому 2015 року «Азов» провів Широкинську наступальну операцію на Маріупольському напрямку. За словами командира, вона дала змогу створити зону безпеки навколо міста, яке до цього обстрілювали російськими ракетами «Град».

Коли інтенсивність війни знизилася, частина добровольців повернулася до цивільного життя. Водночас ветерани «Азову», десантних, морських та інших підрозділів зберегли військову спільноту й готувалися до нового вторгнення. У 2021 році вона запустила кампанію «Не панікуй, готуйся», через яку пройшли десятки тисяч людей.

Уже на другий день великої війни ця мережа сформувала два батальйони територіальної оборони у Києві, а загалом — підрозділи у 14 областях. Вони брали участь у битві за Мощун, де українські добровольці з легкою зброєю протистояли елітним частинам російських десантників і морської піхоти.

Після оборони Київщини на базі формування створили полк Сил спеціальних операцій. Однак Білецький вважав, що у повномасштабній війні вирішальну роль відіграватимуть насамперед загальновійськові частини. Згодом він переконав тодішнього головнокомандувача Валерія Залужного створити окрему штурмову бригаду.

Так з’явилася Третя окрема штурмова бригада. Вона брала участь у контрнаступі на Херсонщині, а пізніше воювала на Бахмутському напрямку. За словами військового, підрозділ зупинив сили «вагнера», завдав їм поразки та відкинув більш ніж на 40 км.

Згодом бригаду перекинули на Авдіївський напрямок. Білецький заявив, що вона змогла вивести з оперативного оточення український підрозділ без втрат під час цієї евакуації.

Наступним етапом став Третій армійський корпус. За словами командира, це найбільший корпус України — майже 50 тис. військових. Він утримує 150 км фронту, або приблизно 12% усієї лінії бойового зіткнення.

Водночас Третій армійський корпус і корпус «Азов» є різними формуваннями. Підрозділ Андрія Білецького належить до Сухопутних військ, тоді як «Азов» залишається у структурі Національної гвардії.

Як Третій армійський корпус зупинив наступ росії під Харковом

Харків розташований за 60 км від кордону, а російські війська — приблизно за 35–40 км на північ від міста. Через збільшення дальності FPV-дронів, ударних безпілотників, ракет та авіації небезпечною стала вся територія Харкова, включно з центром.

Коли сили Білецького прийняли ділянку фронту протяжністю близько 160 км, Україна втрачала там приблизно 60 кв. км щомісяця. Це сталося за рік і два місяці до інтерв’ю. Через п’ять місяців підрозділи повністю зупинили просування ворога, а згодом на окремих напрямках почали повертати території.

Андрій Білецький не пояснює цей результат одним видом зброї. Армію він порівнює з оркестром, у якому кожен елемент повинен працювати синхронно.

Першою зміною стала відмова від надмірно централізованої моделі, коли старший начальник одноосібно ухвалює рішення та контролює кожен етап. Натомість корпус розвиває підхід, за якого командири нижчого рівня розуміють загальну мету та мають простір для ініціативи.

Другою складовою стало створення професійного сержантського корпусу. За рік у формуванні підготували кілька тисяч сержантів. Білецький називає сержанта нервом, який передає імпульс від офіцера до солдата та забезпечує виконання бойового задуму.

Третім елементом стала зміна принципів бойової підготовки. І лише після командування, сержантів та навчання бригадний генерал ставить технології.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Дрони у війні: чому технологій недостатньо без управління

За рік Третій армійський корпус утричі збільшив кількість операторів безпілотників. Його командир вважає формування одним із найбільших у світі за масштабом застосування наземних і повітряних безпілотних систем.

Однак сама кількість дронів і пілотів не гарантує результату. Без системи управління, планування, розвідки, розподілу цілей та координації масове застосування безпілотників не створює стабільної переваги.

Роль піхоти також змінюється. За оцінкою Андрія Білецького, чисельність людей безпосередньо на передовій поступово матиме менший вплив на результат війни. Технології дають меншій армії змогу завдавати противнику непропорційно великих втрат і стримувати його наступ.

Український бойовий досвід уже виходить за межі застосування дронів. Медики Третьої штурмової бригади посіли перше місце на конференції американських Сил спеціальних операцій із тактичної медицини.

Їхній підхід відрізняється від класичної доктрини «золотої години», за якою пораненому мають надати повноцінну допомогу протягом перших 60 хвилин. Сучасний фронт часто не дозволяє провести таку швидку евакуацію, тому українські медики змушені створювати нові протоколи порятунку.

На думку генерала, Україна володіє одним із найдорожчих активів сучасності — практичним досвідом війни XXI століття. Його створення на полігонах вимагало б років і мільярдів доларів. Передача цих знань США могла б скоротити військові витрати та зберегти життя американських солдатів у майбутніх конфліктах.

Чи може Україна перемогти росію

Білецький заперечує лінійну логіку, за якою більша держава автоматично перемагає меншу. Якби війни залежали лише від кількості населення, техніки та грошей, слабші країни здавалися б ще до початку бойових дій.

Історія дає протилежні приклади: від греко-перських війн і походів Александра Македонського до боротьби американської Континентальної армії проти Британської імперії. Менша сторона зберігає шанс завдяки кращій організації, асиметричним рішенням та ефективнішому використанню ресурсів.

Україна, за словами командира корпусу, може перемогти, якщо поєднає стійкість фронту з результативними ударами в оперативній і стратегічній глибині.

Київ уже погоджувався зупинити бойові дії по чинній лінії фронту. Натомість москва вимагає передати їй навіть території, яких російська армія не захопила. Андрій Білецький припускає, що виконання таких умов лише відкриє шлях до нових ультиматумів.

російська пропаганда та звинувачення «Азову» в нацизмі

Бригадний генерал називає себе українським патріотом і націоналістом, але заперечує належність до націонал-соціалізму. На його думку, основними ознаками фашизму є переконання у вищості однієї нації та прагнення захопити чужий «життєвий простір».

Саме росія, наголосив військовий, веде загарбницьку війну, тоді як Україна захищає право існувати у власній незалежній державі в міжнародно визнаних кордонах.

Перший склад «Азову» формувався переважно з російськомовних жителів Харківської, Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей. У підрозділі служили євреї, мусульмани, греки та представники кавказьких народів.

Старий знак «Азову» Андрій Білецький пояснює як монограму слів «Ідея нації». Подібні символи, за його словами, використовували в Україні у гербах козацьких і шляхетських родів. Водночас командир визнає, що візуальна подібність знака до символів нацистської Німеччини створила серйозну комунікаційну проблему.

Частина фотографій із нацистською символікою, які поширювала російська пропаганда, була сфальсифікована. Інші фото були справжніми. За такі випадки військових виключали з підрозділу або понижували у званні.

У Третьому корпусі подібні прояви також карають. Приблизно за вісім-дев’ять місяців до розмови одного військового понизили через інцидент із такою символікою.

Змінити шеврон «Азову» Білецький не може, оскільки більше не керує підрозділом. Для його бійців цей знак також пов’язаний із тисячами загиблих і поранених. Натомість символіку Третього корпусу генерал розробляв особисто: три лінії означають номер формування та водночас нагадують український тризуб.

Які російські наративи працюють у США

Одним із найуспішніших кремлівських наративів Андрій Білецький називає образ росії як християнської, традиційної та консервативної держави. Насправді сучасна росія значною мірою є продуктом срср, де національні та релігійні традиції десятиліттями знищувалися.

Командир закликає оцінювати не заяви кремля, а реальний стан російського суспільства. У розмові він згадує рівень абортів, алкоголізму, наркозалежності, поширення ВІЛ та напруження між різними релігійними громадами.

москва також використовує мусульманські формування, хоча намагається представити себе Заходу як захисника християнства. За словами військового, чеченські та інші мусульманські батальйони продемонстрували низьку бойову ефективність і після перших двох років великої війни майже зникли з передової.

Водночас існують відео, на яких кадирівці обстрілюють житлові будинки та цивільних у Маріуполі. Білецький також розповів про руйнування церков і монастирів російськими військами.

Приблизно кожен третій російський військовополонений, якого останнім часом беруть підрозділи корпусу, за словами генерала, є іноземцем. Найбільше серед них вихідців з екваторіальної Африки, менше — з Індії, Пакистану, Близького Сходу та Латинської Америки.

Серед латиноамериканців переважають колумбійці, іноді трапляються венесуельці — колишні поліцейські або люди, пов’язані з картелями. Головною мотивацією є гроші. Африканцям додатково обіцяють переїзд до росії та громадянство.

Чому підтримка України відповідає інтересам США

Андрій Білецький не пояснює необхідність союзу лише абстрактними цінностями. На його думку, міцне партнерство можливе тоді, коли обидві сторони мають прямий національний інтерес.

Для росії США залишаються екзистенційним противником, як і за часів срср. Україна у цій системі координат є не кінцевою метою, а частиною ширшого протистояння з Вашингтоном.

Витіснення Сполучених Штатів зі Східної Європи дозволило б москві відновлювати колишню сферу впливу та змусило б Захід витрачати значно більше на стримування.

Україна водночас є ринком, потенційним джерелом критичних ресурсів і носієм унікального військового досвіду. Особливе значення мають безпілотні системи, виробничі компетенції, дані з поля бою, тактична медицина та нові військові доктрини.

Командир Третього армійського корпусу вважає, що США недооцінюють цінність українського досвіду. Його систематизація та передача союзникам можуть змінити підходи НАТО до підготовки військ, медицини, управління та застосування дронів.

Андрій Білецький про вибори та політичне майбутнє

Генерал виступає проти проведення виборів під час війни. Політична боротьба в поляризованому суспільстві, на його думку, може послабити обороноздатність країни.

До завершення бойових дій Андрій Білецький планує залишатися військовим і зосереджуватися на перемозі та збереженні життя підлеглих. Водночас він не відкинув можливості повернення до політики після війни.

Командир заперечує, що Третій корпус може бути використаний як приватна або політична армія. Добровольці становлять не більше третини особового складу, тоді як більшість військових є мобілізованими.

Особисті переконання Білецького, за його словами, не впливають на кадрові рішення. Перетворення війська на персональну політичну силу він називає неприйнятним і наводить приклад Джорджа Вашингтона, який не дозволив армії втручатися у внутрішню політику.

Психологічну стійкість бригадному генералу допомагають зберігати принципи та спорт. Навіть після шестимісячних періодів без зустрічей із родиною, втрат друзів і перебування близьких людей у російському полоні він продовжує тренуватися, зокрема займається силовим кросфітом.

Головне послання Андрія Білецького американцям

Україна пам’ятає допомогу США у найкритичніший момент російського вторгнення. Водночас союз Києва та Вашингтона має спиратися не лише на вдячність, а й на спільні безпекові, економічні та технологічні інтереси.

Навіть якщо американська підтримка повністю припиниться, наголосив Андрій Білецький, українці залишаться вдячними Сполученим Штатам і продовжать боротьбу до кінця.

Уся логіка розмови Білецького зводиться до того, що перемогу визначає не лише обсяг ресурсів, а здатність армії швидше змінювати командування, підготовку та технології. Третій армійський корпус він представляє як практичний доказ того, що системні реформи можуть зупинити чисельно сильнішого противника й повернути Україні ініціативу.