Головна Оперативка

Активні користувачі ШІ частіше вірять у фейки: чому так відбувається

6 жовтня 2026 15:47 3 хвилин читання

Люди все частіше вірять штучному інтелекту, і саме це робить їх вразливішими до фейків, з'ясували дослідники з Ратгерського університету. Чим частіше людина користується ШІ-інструментами на кшталт ChatGPT, тим більше вона довіряє отриманій інформації, навіть якщо та хибна. Ця довіра притупляє настороженість: людина рідше перевіряє джерело, бо звикла покладатися на відповідь, яку видав алгоритм, повідомляє Futura.

Активні користувачі ШІ частіше вірять у фейки: чому так відбувається зображення 1

ШІ змінив довіру до інформації: вчені фіксують падіння критичного мислення. Фото: Reuters

Як ШІ допомагає просувати фейки в мережі

Яскравий приклад такої довірливості — фейкові кадри, що з'явилися в мережі у січні 2026 року, ніби президента Венесуели Ніколаса Мадуро захопили.
Відео розлетілося швидше, ніж фактчекери встигли його спростувати. Мільйони переглядів, десятки платформ, і жодної гарантії, що те, що люди бачили, було правдою.
Саме цей кейс дослідники Ратгерського університету наводять як підтвердження: активні користувачі ШІ найлегше вірять у таке.
Фейкові кадри змішали зі справжніми. Тому навіть після офіційного спростування частина відео продовжувала ширитися далі.
Цей випадок ще раз показав: штучний інтелект стирає межу між фактом і вигадкою саме тоді, коли новина ще «гаряча».
Подібне вже траплялося. Під час війни в Ірані мережі заповнили відео, згенеровані ШІ. А ще раніше були хибні твердження про мРНК-вакцини. Теми різні, технологія одна й та сама, і результат теж однаковий: люди вірили фейку швидше, ніж перевіряли джерело.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Хакери видавали себе за співробітника Anthropic заради секретів ШІ: що відомо

Що показало дослідження Ратгерського університету про довіру до ШІ

Науковці знайшли зв'язок: чим частіше людина користується ШІ-інструментами, тим гірше вона оцінює власні знання та помилки. Через це зростає впевненість у хибній інформації, навіть коли та суперечить фактам.

Автори назвали три головні ризики. Реалістичний текст, фото чи відео від ШІ можуть поширювати дезінформацію швидше, ніж фактчекери встигають її спростовувати.

Навіть коли ШІ допомагає чесно, людина починає більше довіряти своїй відповіді, хоча розуміння теми не покращується.

Звичні способи перевірки інформації не завжди вловлюють тонкі помилки чи «галюцинації» моделі.

Як протидіяти ШІ-дезінформації

В Україні фейкові кадри й дипфейки найчастіше стосуються новин про бойові дії. Там регулярно з'являються згенеровані ШІ відео обстрілів або підроблені заяви політиків.
Висновки вчених показують: звичка покладатися на ШІ при перевірці джерел може не захищати людину від маніпуляцій, а навпаки — робити її вразливішою.
Особливо це небезпечно, коли йдеться про мобілізацію чи бойові втрати. Українським редакціям і держустановам варто врахувати цей ризик при плануванні фактчекінгових кампаній: звичні методи перевірки, на які спираються читачі, швидко втрачають силу проти якісних ШІ-підробок.